Поборникам хабарництва слід спершу поглянути на себе у дзеркало, перш ніж звинувачувати у чомусь інших. Не варто кусати руку, яка допомагає.
Якби нам сказали, що поняття «вотебаутизму» було придумано в Україні, то ми б зовсім не здивувалися. Вражає інше: як легко зміщуємо фокус із власних вад у бік чужих гріхів, а іноді взагалі на рівному місці вигадуємо «чужі гріхи», щоби виправдати свої.
Весь «прогресивний Twitter» раптом дізнався, що великі американські корпорації... цілком добровільно жертвують чималі суми на інавґурацію Дональда Трампа. Перше, що спадає на думку «медіа-активісту», який бажає погратися на почутті ресентименту — звинуватити США у корупції.
Мовляв, подивіться, американці називають нас корупціонерами і не беруть Україну до Північноатлантичного альянсу, а самі купують лояльність у новообраного президента. Повна нісенітниця, яка є черговим прикриттям власної безвідповідальності та маніпуляцією.
Для адептів «відкритого суспільства» імені філантропа Джорджа Сороса зауважимо, що пожертви на інавґурацію американського президента — здавна поширена практика. Якщо так хочете, то вже усталена традиція.
Ба більше: американці мають прозоре лобістське законодавство. Тому такі компанії, як «Microsoft», «Google» і «Chevron» підтримували не тільки «злочинця» і «негідника» Трампа, а й інавгурації президента Джозефа Байдена та Барака Обами, — але це, мабуть, інше.
Навіщо боротися з корупцією, якщо можна звинуватити в ній іншу країну? Ну, якщо в США є корупціонери, то тоді й нам можна не розбиратися зі своїми, така ж логіка? Дитячий садок!
На останок про важливе: лобізм — звісно не корупція, але й Україна не стоїть на місці в питанні боротьби з цим явищем. Держави-учасниці ЄС та НАТО аж ніяк не викорінили корупцію, але про це якось іншим разом.