Навіщо нам підкидають «зацифровану» корупцію

Зацифрована корупція – вона швидша та зручніша. Її складніше викривати – бо схема корупції закладається на рівні програмування, і неясно, хто автор і хто винуватий. Хто саме і за чиєю вказівкою запрограмував систему на прийняття певних рішень, вигідних для начальства та їх родичів/друзів/партнерів. Або хто тупо накосячив через некомпетентність. Крайніх не знайдеш.

Але це для розумних корупціонерів.

Для корупціонерів звичайних – все простіше. Зацифровуються лише рутинні процедури, які виконуються після прийняття хабарів та злочинних рішень. 

Скажімо, керівниця МСЕК приймає злочинне рішення «намалювати»  інвалідність другу-прокурору та сторони домовляються про суму хабара. У випадку наявної «аналогової» системи усі подальші процедури оформлення інвалідності тривають кілька місяців (умовно).

У випадку ж «нової цифрової системи» ключовий момент — прийняття злочинного рішення та хабара – залишається без змін. Зате подальші процедури займатимуть від кількох годин до кількох днів. А мо’ й хвилин/секунд.

І це лише розширює можливості для хабарників, дозволяє надавати «корупційні послуги" значно більшій кількості «клієнтів" на одиницю часу. Раніше це було, нехай, 30 клієнтів на місяць, а після «цифровізації» їх буде 300. Зручно ж, зацифровано, сучасно.

SMM-наперсники від влади впарюють наріду свої казочки буцімто «цифрова система сама буде приймати автоматизоване рішення без втручання чиновника».

І це прямо колосальний обман.

По-перше, розроблятимуть та програмуватимуть цю систему ті ж самі чиновники. І саме вони закладатимуть в логіку роботи системи вигідні собі алгоритми.

По-друге, навіть найдосконаліша програма дає збої, зависає, глючить або відмовляється працювати з невідомих причин. У яких навіть не розбираються, а просто перезавантажують сервери. Тому регулярно втручатися в роботу програми все одно доведеться людям. І це будуть ті ж самі чиновники, які розробляли систему. І у стані «ремонту» така система буде перебувати довше, ніж у «нормальному» режимі.

І третє, головне: переважну більшість «питань для прийняття рішень» банально неможливо повністю автоматизувати: забагато нестандартних обставин, нетипових ситуацій, виключень чи навіть «політичної доцільності».

Тому теза «рішення буде приймати алгоритм за умови чіткої відповідності критеріям» - це утопія, нездійсненна мрія. У сучасному світі занадто ризиковано отримати великий відсоток «хибних спрацювань» — «хибних неспрацювань», що призведе до несправедливих рішень, а тому в цивілізованих країнах — неприйнятно.

Мільярди доларів наразі вкидають у навчання надсучасних Великих Мовних Моделей (LLМ типу ChatGPT), але вони все одно продовжують робити примітивні помилки.

Зацифрувати потрібно лише те, що давно та надійно працює. «Автоматизацією» —це завжди називалося.

А «лікувати соціальні проблеми цифровізацією» - це фуфломіцин. Свідоме чи несвідоме видавання бажаного за дійсне. Звучить та виглядає начебто привабливо, але по суті лише ускладнює хворобу.

Адже давно відомо, що складні проблеми неможливо вирішити простими рішеннями.

А корупція в Україні – це надзвичайно складна проблема, яка не може бути вирішена простими методами. У тому числі так званою «цифровізацією».