Невелике містечко на південь від Мехіко було практично невідоме світові доки археологи частково не розкопали його на початку 1990-х років.
Як стверджують мексиканські науковці, воно може зберігати свідчення незнаної високорозвиненої цивілізації, яка процвітала одночасно з ольмеками, і залишила неймовірні кам'яні пам'ятки, без жодних аналогів деінде.
Археологічна пам'ятка Сан-Міґель-Ікстапан розташована поряд із регіоном Тьєрра-Кальенте, який з високогір'їв Осередньої Мексики прямує вниз до узбережжя Тихого океану.
Дістатися туди можна з міста Толука автошляхом №134, проїхавши місто Техупілько-де-Ідальґо, або з популярного озерного курорту Вальє-де-Браво, від якого історична пам'ятка віддалена всього 70 кілометрами.
Це місце – лише одне з небагатьох, хоча б частково досліджених у південно-західній частині штату Мехіко, відкриття якого датується 1985 роком, коли величезний скульптурний камінь "Maqueta" був виявлений фермерами, котрі зорали поле поруч із цвинтарем.
Однак лише у 1995 році було розкопано незначну ділянку, що включає частини великої піраміди та мезоамериканський майданчик для гри в м'яч – один із трьох, відомих у цій частині Мексики.
Найбільш ранні сліди перебування людини у цій місцевості датуються щонайменше 12 000 роками тому у вигляді наскельних малюнків у природному парку Сьєрра-де-Нанчитітла.
Потім близько 2000 до Різдва Христового сюди прийшла невідома культура, свідченням чого слугує людське поховання, знайдене на вершині ще не розкопаної піраміди-кургану або платформи, яке містило кам'яну мозаїчну маску, намисто з нефритових намистин, а також людські рештки.
З моменту виявлення поселення кілька наступних розкопок довели існування щонайменше 4 різних культурних періодів – від архаїчного, докласичного і класичного до посткласичного періодів.
Також було знайдено кілька керамічних статуеток, датованих 800-200 роками до Різдва Христового, що демонструють спорідненість із художньою традицією тлапакойя і тлатилько в Осередній Мексиці.
Виявлення низки артефактів у стилі Теотіуакана свідчить про те, що місцевість було зайняте у класичний період, коли або знаходилося під прямим політичним контролем, або зазнавало цивілізаційного впливу Теотіуакану.
Після падіння Теотіуакану у 750-900 роках, поселення досягло найбільшого розміру: тут було збудовано кілька монументальних споруд і пірамід, що за розмірами змагаються з іншими прилеглими Теотенанґо та Шочікалько.
На сьогодні археологічна пам'ятка Сан-Міґель-Ікстапан складається: з великої пірамідальної платформи з храмом і невеликими кімнатами на вершині, в яких було знайдено кілька скульптур, а також мезоамериканського майданчика для гри у м'яч, монументальних сходів, збудованих із базальтових блоків, і заглибленого двору.
У нішах і камерах головної піраміди були знайдені деякі дуже примітні скульптури, включаючи велику стелу із зображенням бога дощу Тлалока та численні антропоморфні фігури з незвичайно схрещеними руками (поза, досить рідкісна для давньої Мексики – прим. ред.).
Тут також знаходиться невеликий, але дуже цікавий музей, що містить безліч предметів, знайдених під час розкопок на початку 1990-х років, включаючи кераміку, прикраси із каменю та жадеїту, обсидіанові ножі та вістря, мідні та бронзові артефакти, а також кам'яні скульптури, вотивні приношення та кам'яне кільце, пов'язане із майданчиком для гри в м'яч.
Артефакти свідчать про дивовижний діапазон торговельних взаємодій, оскільки розташування Сан-Міґеля-Ікстапана ймовірно, вважалося стратегічно важливим через наявність соляних шахт, які використовувалися ще у доколумбові часи, і великих покладів базальту, що дає легкодоступний матеріал для будівництва.
Окрема тема: камінь "Maqueta" – це величезний різьблений базальтовий валун розміром приблизно 3 на 4 метри, виявлений фермерами під час оранки поля.
Цей артефакт повністю вкритий мініатюрними зображеннями архітектурних споруд, які, як вважається науковцями, є містом (реальним чи уявним – це питання припущень), з храмами, пірамідами, щонайменше п'ятьма майданчиками для гри у м'яч, площами та дворами, сполученими проспектами та сходами.
Відомо, що подібні приклади доколумбових архітектурних моделей існують у мексиканських містах Шочікалько, Морелос, Пласуелас, Ґуанахуато, Валле-де-Браво, Теотіуакан, а також у ґватемальському Тікалі.
Археологами зроблено кілька спроб ідентифікувати місце, зображене на камені, схоже на церемоніальний центр виняткового масштабу та складності, але поки що вони виявилися безплідними; можливо, на камені зображено ще не виявлений об'єкт, розташований у горах на північний схід від Сан-Міґель-Ікстапана.
Станом на тепер жодних елементів для датування каменю "Maqueta" немає, але дослідники переважно віддають перевагу епікласичному або ранньому посткласичному періоду, тобто 900-1200 роками, коли існувала ольмецька держава у Мексиці.
Також медіаагенція "Останній Бастіон" закликає згадати про те, що археологічна пам'ятка, розташована неподалік міста Метеора у центральному грецькому регіоні Фессалія, до нині притягує шукачів пригод.