Таємниця печери Теопетра і найстаріша рукотворна споруда у світі

Археологічна пам'ятка, розташована неподалік міста Метеора у центральному грецькому регіоні Фессалія, до нині притягує шукачів пригод.

Внаслідок багаторічних археологічних розкопок було встановлено, що печера Теопетра була заселена людьми ще 130 000 років тому, а свідчення проживання можна простежити без перерви від середнього палеоліту до кінця неоліту.

Це важливо, переконані грецькі та болгарські науковці, повідомляє медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на видання "Ancient Origins", оскільки дозволяє археологам краще зрозуміти первісний період існування Еллади.

Почнімо з того, що печера Теопетра розташована на північно-східному схилі вапнякового пагорба, приблизно заввишки у 100 метрів над долиною, звідки відкривається вид на невелике однойменне поселення, а поряд протікає струмок Летайос, – притока річки Пінейос.

На думку геологів, вапняковий пагорб утворився між 137 та 65 мільйонами років тому, що відповідає ранньому Крейдяному періоду, натомість за археологічними даними, – люди почали заселяти печеру тільки у період середнього палеоліту.

Сама печера має приблизно чотирикутну форму з невеликими нішами по периферії та займає площу близько 500 м², а також великий вхід, який дозволяє світла удосталь проникати всередину.

Розкопки розпочалися у 1987 році та тривали до 2007 року, керувала цим проєктом доктор Ніна Кипариссі-Апостоліка, фахівець у галузі палеоантропології та спелеографії регіону Фессалія.

Варто зазначити, що коли археологічні дослідження проводилися вперше, печера Теопетра використовувалася місцевими пастухами як тимчасовий притулок, де вони тримали свої отари овець і кіз.

Теопетра була першою печерою у Фессалії, куди завітали науковці з конкретною метою – вивчити безперервну послідовність відкладень від середнього палеоліту до кінця неоліту; це важливо, адже дозволило археологам краще зрозуміти перехід від одного період до іншого на Півночі материкової Греції.

Під час археологічних досліджень було зроблено кілька цікавих відкриттів, один із них, наприклад, стосується клімату у районі, коли печера була заселена.

Провівши мікроморфологічний аналіз зразків відкладень, зібраних із кожного культурного шару, науковці змогли визначити, що під час заселення печери були періоди як спеки, так і холоду.

Внаслідок цих кліматичних змін відповідно коливалася і чисельність населення печери, прямо вплинувши на облаштування рукотворного входу всередину печери; про що свідчать рештки кам'яної стіни.

Вони були виявлені у 2010 році, і за допомогою нового методу датування, відомого як оптично стимульована люмінесценція, науковці змогли датувати вік цієї стіни приблизно 23 000 роками.

Означена цифра збігається з останнім льодовиковим періодом, навівши дослідників на думку, що стіна була побудована мешканцями печери для захисту від холоду зовні, а отже – є найстарішим відомим рукотворним об'єктом у Греції, а можливо, навіть у світі.

За рік до того, як зроблено це неймовірне відкриття, – було оголошено, що на м'якій земляній підлозі печери виявлено стежку із принаймні трьох слідів гомінідів.

Ґрунтуючись на формі та розмірі слідів, науковці висловили припущення, що вони були залишені декількома неандертальськими дітьми віком від 2 до 4 років, які мешкали у печері у період середнього палеоліту.

У 2009 році печера Теопетра була офіційно відкрита для широкого загалу, хоча пізніше – у 2016 році – вхід туристів обмежили через ризик зсувів; нині об'єкт знову приймає відвідувачів як музей у скелі.

Натомість "Останній Бастіон" радить читачам пам'ятати про те, що золоті монети, коштовності та інші прикраси – все це розкладено довкола решток людей, померлих понад 7000 років тому у Болгарії.