Нині Україною правлять шахраї та аферисти

У жовтні 2023 року за сприяння уряду Катару з Російської Федерації в Україну було повернуто 8 незаконно депортованих дітей.

За кілька місяців по тому, у лютому 2024-го, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець вирішив трохи заробити на цій історії і письмово (!) звернувся до відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт  з проханням надати йому 18 тисяч євро готівкою для, начебто, відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, що були примусово вивезені в Російську Федерацію.

Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала 18 тисяч євро довіреній особі  Лубінця – такому собі Якименку Олександру Сергійовичу, що утримує нелегальний буфет у приміщенні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Якименко надав їй розписку в отриманні грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (!!). У розписці Якименко зазначив, що він діє від імені профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а кошти, надані Маріам Ламберт в сумі 755 208,61 грн, що становить 18 тисяч євро, будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Російської Федерації.

У листопаді 2024 року я опублікував на своєму персональному блозі volodymyrboyko.com статтю «Уповноважений з корупції», де розповів, як Лубінець не тільки привласнює зарплатню своїх співробітників (підлеглі Лубінця мають здавати йому частину грошей з кожної своєї зарплатні, окрім того, у апараті пана Уповноваженого рахуються десятки «мертвих душ»), але й розкрадає міжнародну допомогу.

Також я опублікував свідоцтва про реєстрацію автомобілів, які були передані Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини міжнародними партнерами – зокрема нідерландською правозахисницею Маріам Ламберт – і які Лубінець замість того, щоби поставити на облік у своєму Секретаріаті, зареєстрував на ім’я все того ж Якименка.

Після виходу моєї статті Лубінець звернувся до свого приятеля голови Держспецзв’язку Потія з проханням заблокувати доменні імена мого блогу, а також тих львівських, ужгородського й полтавського сайтів, які передрукували статтю «Уповноважений з корупції». Прохання мотивувалось тим, що до Лубінця звернувся абсолютно йому незнайомий громадянин Якименко, який поскаржився, що я опублікував його персональні дані – свідоцтва про реєстрацію автомобілів, які були передані іноземцями Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і які опинились у приватній власності цього Якименка. Бригадний генерал Потій моментально відгукнувся на прохання Лубінця й без будь-яких законних підстав, будь-якої перевірки та судового рішення наказав заблокувати всі ті видання, які розповідають про кричущі корупційні злочини, вчинені Лубінцем.

10 січня 2025 року я відправив у Національне агентство з питань запобігання корупції — НАЗК лист Лубінця, у якому він просить у Маріам Ламберт 18 тисяч євро готівкою, та розписку Якименка в отриманні цих грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації співробітників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Сьогодні 31 січня 2025 року, сплинуло вже три тижні, але ніякої відповіді від НАЗК з цього приводу я так і не отримав.

Янукович, вихований у традиціях селища Півновка, що в Єнакієвому, з дитинства таких як Зеленський, Лубінець і Потій називав шльоперами. Якби щось подібне трапилось за часи його правління, то Лубінець і Потій вже давно б знайомились з меню Лук’янівського СІЗО, а голову НАЗК Павлущика міцний господарник викликав би до себе «на килим» і просто вибив би йому зуби.

Бо Янукович точно знав, що виманювати гроші у правозахисниці з Нідерландів – це ганьба для всієї країни й пляма на ньому, як на главі держави.