Нові археологічні відкриття у Полтаві: садиби козацької старшини, скіфське поселення та кілька тисяч фрагментів кераміки.
В цьому році Полтавська археологічна експедиція ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України спільно з фахівцями Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України провели археологічні дослідження на ділянці забудови в історичній частині міста Полтава.
Нашому виданню вдалося поспілкуватися із керівником експедиції, кандидатом історичних наук Юрієм Пуголовком.
Останній Бастіон: «Пане Юрію, розкажіть про цьогорічні дослідження, чому вони відбувалися саме в цьому місці?»
Юрій Пуголовок: «Дослідження проведені нами в 2019 році були напевне, наймасштабнішими за останні 5 років в Полтаві. Ділянка, на якій проводилися розкопки по вулиці Пилипа Орлика, потрапила в зону інтересів будівельників, та, оскільки вона розміщувалася на території історичного центру нашого міста, попередні археологічні дослідження були просто необхідними і відповідними до чинного законодавства України».
О.Б. «Що ж вдалося дослідити? »
Ю.П. «Попри упереджений скепсис довкола об’єкту наших робіт напередодні їх початку, проведені нами дослідження виявили ряд цікавих історичних фактів із життя давньої Полтави. Не дивлячись на досить складні умови, вдалося зафіксувати рештки садибної забудови на цій ділянці полтавського передмістя. Дослідженні житлові та господарські споруди напевно належали кільком домогосподарствам. Цікаво, що письмові джерела під 1766 роком вказують на те, що десь тут розміщувалися володіння генерального обозного Семена Кочубея. Окрім цього, знайдені надійні підтвердження існування в цій частині Полтави забудови другої половини XVIIст. Це, в першу чергу, залишки господарських споруд з характерним димленим посудом. Однак, найбільшою несподіванкою для нас стало існування тут поселення скіфського часу, про наявність якого красномовно свідчили відповідні господарські ями зі знахідками»
О.Б. «Добре, а розкажіть власне про знахідки, адже це надзвичайно інтригує!»
Ю.П. «Цікавих знахідок в цьому році виявлено достатньо. В першу чергу це кераміка. Одним із найцікавіших об’єктів в розкопі виявилася споруда середини XVIIIстоліття вщент заповнена битим посудом та кахлями. Така концентрація матеріалів є явищем унікальним і свідчить про наявність тут гончарної майстерні. Нами були виявлені браковані вироби, напівфабрикати, речі, на яких майстер відпрацьовував свої навички, тощо. Однак головний сюрприз нас чекав на дні споруди – це більше десяти цілих форм давнього посуду: глеки, горщики, покришки. Багато цілих форм. Безперечна радість для археолога! Взагалі з розкопу походить велика кількість посуду, а також дитячих іграшок, люльок і що, надзвичайно цікаво – керамічні дренажні труби – перша знахідка в нашому місті! На сьогодні, ми ще опрацьовуємо так звані індивідуальні знахідки: побутові речі, особисті прикраси, оздоби одягу, фрагменти зброї, предмети спорядження коня, монети. Серед них надзвичайно цікавою є модель мініатюрної гармати, що повністю повторює справжню: в ній навіть є отвір для заряду та ґноту . Фактично ми отримали колекцію знахідок, що гарно ілюструє певні аспекти життя та побуту українського міста 300 років тому. Стосовно матеріалів скіфської доби, то це вироби з глини, серед яких звісно виділяються важки для веретена – пряслиця».
О.Б. «Чи правильно я розумію, що окрім знахідок козацького часу та скіфського інших не знайдено? Наприклад, доби Київської Русі?»
Ю.П. «Так, все вірно. Речей, які пов’язані із середньовічною Лтавою/Полтавою ми не виявили. Вірогідно це свідчить про межі освоєння тогочасним населенням своєї території. Втім це не можна вважати невдачею, адже це ще один епізод для реконструкції історії нашого міста, його історичної топографії.»
О.Б. «Пане Юрію, з огляду на те, що зібрані вашою експедицією матеріали ще опрацьовуються, то цікаво було б почути розповіді про деякі знахідки.»
Ю.О. «Звісно, ми підготуємо кілька сюжетів, і обов’язково розкажемо про виявлені артефакти. Наприклад, про деякі речі імпортного походження, які були у вжитку полтавських містян. Наостанок хотілося подякувати всім учасникам наших розкопок, а також замовникам робіт за сприяння у здійсненні наукових досліджень.»
О.Б. «Дякуємо за розмову!»
