Осіннє-польові роботи

Навіть записних «голуб´ятників» часи змушують визнати: загравання з ідефікс про «миру-мир» у його пацифістсько-капітулянтському варіанті є дурницею. Будь-яка боротьба, включно з боротьбою за мир, неможлива без кулаків, Хаймерсів і крові у підсумку. По всьому виходить, що міцність миру забезпечується таки ріками крові, а не резолюціями Радбезу ООН.

Ділимося спостереженням за ціною миру на тлі дотичного процесу з колаборацією. Явище не чисто наше, то совковий кінематограф зробив поліцаїв на окупованих рейхом землях в часи Другої світової виключно «петренками», родовід непотребу ведеться із-за столу святої вечері.

І мають рацію Іоанн, Матвій і Хома з Лукою, коли натякають, що пан Ісус знав про наміри пана Іуди перешкодити тріюмфальній ході раннього християнства теренами Римської імперії. А не завадив їм лише тому, що мав на меті якомога ефектнішу демонстрацію свого призначення спокутника гріхів усіх адамів і єв на світі. Піар? Чи, можливо, підозрював, що воскресне?

Ми б утримались від звинувачень укладачів міфології християнства у підтасовці. Мета ж бо досягнута – навіть сторонні читачі Письма не мають жодного сумніву, що Спаситель пішов на шоу з розп'яттям заради видива його епохальності. Геніальна режисура шляху на Голгофу дістає й по сьогодні мало не двох українців з трьох. Як щорічний фінал Євробачення. Друзів-поляків – чи не поголовно.

І як це парадоксально, саме у тих благочестивих колах і сповідують диявольське – буцімто красива мета виправдовує ниці засоби. Гляньте на папу – головний вірянин суттєвої частини світу на олтар примарного миру готовий кинути жертвою цілу націю! Нашу націю, дідьки б позабирали тих миролюбців.

Це ми замахуємося на святе і підловлюємо укладачів Нового Заповіту.

Не хилий такий закид, вивищуємося.

Та до нащадків пана Іуди.  

Колабораціоніст Іуда точно не був першим, і наші петренки – лише рядові незліченної армії людських покидьків. Тридцять срібників того ж херсонського Сальдо – ніщо у порівнянні з відщедрованою базаринкою виконавцеві розмінування Чонгару, а порівнювати діяльність сволоти нелі штепи з трирічною антиукраїнською практикою нинішньої влади – взагалі себе не поважати.

Тут точно Ейнштейн – кілометри асфальту з «великого крадівництва» дорівнюють квадрату швидкості захоплення орками Нової Каховки. І вставляти у mc2 тисячі загублених життів краян не дозволяє елементарна емпатія до заручників вибору «абинепорошенко» − убогих прийнято жаліти. 

Але вогнем пекучим, гербіцидом-пестицидом-октигеном спершу витруїмо до корінця увесь чортополох, який в нашому одвічному  Херсоні, очевидно з перепою, набачив щось руське; хто зажопників робив нардепами; хто щось святе розгледів під рясою московського попа; хто спонсорував зведення пам'ятника Потьомкіну і не дає знести Катерину, Ватутіна і Жукова; хто кликав з піною на писку руський мір у наші вишневі садки.

Дійде черга й до зеленої цвілі, яка й призвела до оцієї біди – Третьої світової на наших теренах.