Останній день держави

Коли країною правлять мафіозні клани, пов’язані між собою спецслужбами й підконтрольні іноземному гіперкапіталу — держава мертва.
Коли військовому чи поліцейському телефонують на службовий номер кримінальні авторитети під час його розмови з іншим бандитом і розповідають, як цим трьом домовитися, — держава мертва.
Коли бідних силоміць заганяють у вир війни та армії, коли армія викрадає цивільних просто на вулицях, заможні відкуповуються, урядовці й мільйонери отримують «броні» від «захисту батьківщини у штурмових бригадах», а населення масово мовчки з цим мириться, — держава мертва.
Коли п’яні прокурори, спецслужбовці й судді насмерть збивають людей на вулицях і лишаються безкарними; коли замість того, щоб саджати мафію у владі до тюрем і розбиратися в причинах низького ВВП, вони «кришують» кримінал, — державі кінець.
Коли економіка тримається на іноземних кредитах, що осідають на тендерах і знову виводяться в чужі банки; коли землі передані іноземним приватним корпораціям, а народне майно розпродується з молотка місцевій мафії для подальшої деградації; коли силовики мають громадянство інших держав і належать до іноземних спецслужб, — держава є трупом.
Коли мислителі й авторитетні постаті мовчать про внутрішнє розкладання суспільства та еліт, удаючи, що все гаразд, — держава доживає останнє.
Оспівувати її — некрофілія.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»