Тривалий час науковці вважали, що Дельфійський оракул допоміг сину Філіппа II стати величним полководцем. Однак це не зовсім так...
Після того, як міжнародна група археологів розкопала фракійське поселення Татул у горах Родопі, з'ясувалося, Александр Македонський поклонявся богу виноробства, рослинності та родючості. Саме жертвоприношення і молитви Діонісу, переконують грецькі та болгарські дослідники, забезпечили появу могутньої імперії від Адріатики до Індостану.
Центральне святилище діонісійства доби еллінізму (VI-III століття до Різдва Христового — прим. ред.) було розташоване якраз у Татулі. Туди під посиленою охороною звозили головні трофеї, здобуті військом Александра Македонського у боях проти ворогів, перш за все — персів.
Таким чином, славетний полководець просив у Діоніса продовжувати сприяти перемогам і розширенню імперії. Звісно, що по смерті Александра його побратими — діадохи — майже порівну розділили між собою цю скарбницю у Татулі, а саме святилище невдовзі занепало.
На сьогодні археологи встановили, що місцевість довкола храму Діонісію стала масово заселятися прибулими за 5000 років до Різдва Христового з Подніпров'я племенами. Саме вони й принесли, ймовірно з Гелону, культ бога виноробства.
Згодом там постав Татул — центр ковальства і ювелірів, що вперше набув популярності у бронзову добу. До залізного віку вже існували палац та святилище, яким не було рівних у Фракії за розмірами та багатством оздоблення.