Близько 240 року до Різдва Христового давньогрецький філософ, на ім'я Ератосфен, зробив відкриття. Воно продовжує дивувати людей і по нині.
У зазначений період історії чоловік був головою знаменитої Александрійської бібліотеки, де збиралися науковці еліністичного світу Середземномор'я, щоби навчатися, а потім — повчати інших. Використовуючи знання про сонце, Ератосфен обчислив розмір планети воістину новаторським способом.
Так, у день літнього сонцестояння він помітив, що у місті Сієна (нині єґипетський Асуан — прим. ред.) наше світило знаходилося просто над головою. Рівночасно в Александрії (тобто нижче за течією річки Ніл) воно відкидало невелику тінь.
Зрозумівши, що різницю у кутах між цими двома місцями можна використовувати для вимірювання кола Землі, еллінський муж вигадав хитрий план. Вимірявши кут тіні в Александрії й знаючи відстань між двома містами, Ератосфен зробив точну оцінку розміру Землі.
Його результат становив 39 375 км, що досить близько до фактичної довжини кола близько 40 075 км. Це справді напрочуд дивовижний приклад прогресу у давнину попри відсутність сучасних (тобто індустріальних) технологій, доступно вченому.
Винахідливий, як для III століття до Різдва Христового, метод не лише продемонстрував геніальність Ератосфена, але і його здатність поєднувати різні ідеї зі спостереженнями для розв'язання проблеми. На той час це все здавалася неможливим, ба навіть казковим.
Плідна робота еллінського мужа заклала основу для майбутніх фізиків і математиків, щоби зрозуміти світ у значно більшому масштабі. Хоча Ератосфен і жив у давнину, його відкриття, як і раніше, актуальні, показуючи, наскільки далеко можуть завести людська цікавість та інтелект.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів пам'ятати про те, як попри поширену думку, у теперішній Греції немає жодного великого населеного пункту із переважно власне грецькою назвою, і це вражає! Скажімо, Олімп має фінсько-естонське коріння.