Фінський Олімп на грецькій землі
Попри поширену думку, у теперішній Греції немає жодного великого населеного пункту із переважно власне грецькою назвою. І це вражає!
Таку непопулярну серед науковців теорію у своїй приголомшливій монографії "Стародавні міграції" висловив палеолінгвіст та історик Лев Клейн. Передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
Дослідник певен, однойменні найвищі гірські вершини Греції (2917 м) та Кіпру (1952 м) – Олімп (грец. Όλυμπος) – мають фінсько-естонське коріння. Пан Клейн стверджує, що його теорія добре пояснюється фінським словом "ylempi", у перекладі: "вище", "вищий", "найвищий".
«Чому слово Македонія відповідає естонському "mägedene" – "гористий"? Гадаю, відповідь проста, але її ніколи не розглядали як альтернативу усталеній парадигмі. У грецькій мові є потужний субстратний шар лексики, що стосується місцевої топоніміки та високої культури ранньої цивілізації півострова. Йдеться не про власне грецькі корені, а прямі запозичення з якоїсь іншої, негрецької мови, для кого це була рідна природа, тоді як для греків – ні», – зазначив Лев Клейн.
Крім того, назва гірського пасма, що відокремлює сучасну Болгарію від Північної Македонії, – Пірин, походить не від імені принцеси Пірени з грецької міфології, а від слів, що позначають кордон. В естонській це – "piir" або "viir", у фінській – "piiri", у лівській "pir" і "pird" у вепській.
«Що ж це за таємниця, "покрита мороком"? Чому "Одіссея" так "фонить" прибалтійсько-фінською" лексикою, чи це випадковість? Скоріш за все ні. Але прикладів безліч. Ось ще кілька, ніким не помічені: відповідно до дуже, начебто точних, вказівок Гомера в "Одіссеї", Ітака (грец. Ιθάκη) є найзахіднішим ("та, що дивиться у ніч") островом в архіпелазі, який включає три головні острови: Дуліхій, Самос і Закінф.
На превелику помилку античного автора, Ітака серед Іонічних островів таким не є. Весь простір відразу на захід від нього займає острів Кефалінія, в кілька разів більший за грецьку Ітаку – з материкової частини він може бачитися, проте, як єдине ціле з Кефалінією – і за них заходить сонце. А тепер, увага, – назва Ітака дуже схожа з естонськими (õhtu, ehtu, ohtu, õdang) і карельськими (ehtü, eht) словами, що позначають захід Сонця і кінець дня. Ось, де знаходиться етимологічна та семантична загадка грецької топоніміки, яку більшості дослідників вважає за краще не помічати»,– додав Лев Клейн.
Окремо медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, що Золота Орда не була для наших пращурів гіршою за Московію. Вірніше, все було зовсім навпаки, але десятиліттями українцям втовкмачують кремлівські побрехеньки.
