Наївність вітчизняного громадянського суспільства іноді жахає. Як можна вірити в інститути демократії, де панує «зелений» путінізм?
Будьмо відверті та чесними із самими собою, вимагати від пересидента Володимира Зеленського та РНБО запровадити санкції проти українофоба Андрія Портнова — марна справа. Це все одно, що вимагати від них бути послідовнішими в порушенні Конституції та законів України.
Всі якось вже й призабули, що саме таким порушенням є — застосування механізму санкцій проти громадян України. Ось, наскільки ця влада розбестила наше громадянське суспільство, зокрема і сумнозвісних антикорупціонерів.
Правозахисники безрезультатно били на сполох, щойно Зеленський почав застосовувати механізм санкцій до громадян України, які перебували на території України, підконтрольній українській владі. На окуповані території, цілком зрозуміло, їхню дію не можливо поширити.
Абсолютна більшість українських ЗМІ цю заяву свідомо проігнорували. Ба більше: жодне ЗМІ не передрукувало її текст, адже всім і так ясно, що інструмент петицій зараз, коли Конституція буквально на паузі, не працює та не допомагає.
Правда у тому, що Портнов нині не в Україні, але й не на ворожій території, яка унеможливлює його переслідування передбаченими законом засобами. Тому варто б звертатися до міжнародних структур, скажімо, Інтерполу.
Реальне викриття цього шкідника державного рівня неможливе без викриття цілої низки його поплічників на вершині української судової влади. А це невигідно ні судовій, ні президентській гілкам влади в Україні.
Прикро визнати, але в Україні на 34-му році відновленої незалежності верховенство права не працює. Навіть громадянське суспільство принагідно з радістю (а в кращому разі мовчазно) підтримує порушення владою Конституції, не кажучи вже про Кримінальний кодекс.