Поліція, яка вбиває
Національна поліція таємно закрила справу щодо корупції на Одеській кіностудії
В Одесі слідчі поліції таємно закрили справу щодо корупції на Одеській кіностудії та відмовляються видавати копію постанови про закриття потерпілим.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Приморського райсуду міста за кримінальним провадженням №42016160000000597 за ч. 2 ст. 191, ст. 356, ч. 2 ст. 364 КК.
Справу відкрили ще у 2016 році згідно з заявами представників трудового колективу ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів».
У фабулі провадження вказувалося, що гендиректор держпідприємства та одночасно кінцевий бенефіціар ТОВ «Фірма «Будущеє» Ольга Неверко (редакція писала про її схеми), заступник генерального директора із загальних питань Кононов А.С., диспетчера виробництва Карабліна Є.Н., міністр культури Богуцький, начальник управління Мінкульту з правового забезпечення Петасюк Л.В., позаштатний радник міністра Ткаченко О.В., Фонд державного майна України в особі заступника голови С. Лазаренка, ТОВ «Нова кіностудія» в особі засновників Ткаченка О.В. та Єршова Є.I., Приморського районного суду міста Одеси в особі судді Чернявської Л.М., Апеляційного суду Одеської області в особі трьох суддів Федорової А.Є., Мізи Л.М., Процик М.В. під час створення ЗАТ «Одеська кіностудія» розробили злочинну схему на привласнення майна кіностудії.
Прикметно, що ексміністр культури та мистецтв України Олександр Ткаченко разом з групою інших посадовців та представників держпідприємств розробив схему з виведення майна ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів» з власності держави.
Про це повідомили колишні робітники кіностудії, а також фабули кримінальних проваджень №№ 42016160000000597 (2016) за ч. 2 ст. 191, ст. 356, ч. 2 ст. 364 КК, 42018162010000068 (2018) за ч. 5 ст. 191 КК, 420231630000092 (2023) за ч. 3 ст. 358 КК.
За даними слідства, начальник структурного підрозділу відділу-реалізації Фільмофондом (1955–1991) радянського періоду до 2003, а з 2004 по 2006 – генеральний директор державного підприємства «Одеська кіностудія художніх фільмів» (ОКХФ) Ольга Неверко в змовi з генеральним директором ОКХФ Явірської Т.О., міністром культури Ю.П. Богуцьким, державним секретарем мiнiстерства культури Чміль Г.П., позаштатним радником міністерства культури і мистецтв України – Ткаченко О.В., засновником ТОВ «Мiсто Банк» Фурсiним I.Г. (екснардеп), заступником голови ФДМУ Лазаренко С.Ж., вчинили наступнi злочини:
- незаконно передали виключні авторські майнові права на фільмофонд фірми Неверко «Фiрма Будущеє». на підставі фіктивних судових рішень з Києва, підроблених листів до ФДМУ президенту Ющенку В.А., цілісний майновий комплекс ОКХФ вилучили до незаконної юридичної особи ЗАТ «Одеська кіностудія»
- антимонопольне законодавство проігнорували, інформацію про корпоратизацію ОКХФ від трудового колективу приховали, що підтверджується протоколом наради з проблених питань діяльності ЗАТ «Одеська кіностудія».
- незаконно перейменували, оцінили та внесли до статутного фонду ЗАТ «Одеська кіностудія», низку пам’яток та об’єктів культурної спадщини (ст. 14 закону «Про охорону культурної спадщини»): дачу Демидовій-Сан-Донато 1890 року (арх. Яценко І.Ф.), знімальний павільйон кінофабрики (інж. Скведер Х.Я.), авіаційний завод Анатра, ворота зі скульптурами та світильниками (арх. Троупянський Ф.А.) та два гуртожитка.
- фільмофонд ОКХФ за двома підробленими додатковими угодами від 24.02.2006, інвентаризацією від 01.10.2006 та актом приймання-передачі від 15.10.2006, передали нібито на баланс Міністерства культури, але фактично залишили за ТОВ «Фiрма Будущеє» в особі Неверко О.Я., а Держкiно незаконно продовжило договір з ТОВ «Фiрма Будущеє» до кінця 2026 року.
- Щоб унеможливити повернення награбованого законному власнику – юридичну особу державне підприємство «Одеська кіностудія художніх фільмів» – Ліквідували.
Поліція за весь цей час допитала лише декількох фігурантів та подала запити на отримання документів.
Інших процесуальних дій вжито не було. Надалі 26 томів з 30.09.2020 по 06.11.2020 перебували на вивченні в ГСУ НП України. Після цього справу закрили.
Проте заявнику/потерпілому так і не надіслали копію відповідної постанови слідчого. Довелося звертатися до Приморського райсуду зі скаргами на бездіяльність поліції.
Суд у 2024 році вже двічі зобов’язував слідчого надати постанову, але це досі ігнорується правоохоронцями.
