Полтавські комунальники відзвітувалися після травмування дитини

Після моєї публічної заяви аварійні дерева в Полтаві нарешті почали спилювати. І я щиро радію, що хоч щось зрушилось із мертвої точки.

Але запитання залишаються:
▪️ Чому реакція була лише після розголосу та людського горя?
▪️ Чому ніхто з посадовців, зокрема Катерина Ямщикова, так і не вибачився перед полтавцями за свою багаторічну бездіяльність?
▪️ Чому ми маємо чути перекладання відповідальності між КП, управліннями та відділами — хоча призначення, контроль і координація лежать на секретарі міської ради?

Кожне дерево, що мало б бути спиляне раніше — це чиясь неорганізованість, чиясь байдужість, чиясь підписана довідка, та відкладена на потім.

Тому я наполягаю:

• Публічне вибачення має прозвучати — не лише з поваги до постраждалих, а як визнання провини.
• Не на закритих нарадах, не кулуарно.
• А відкрито — так само голосно, як ви вітаєте одне одного на сцені.

Політична відповідальність — це не про «я не обрізала гілку». Це про те, чи готовий ти сказати «я винна, бо не проконтролювала».