Практика ухвалення свавільних рішень є державною політикою і вона буде продовжена

У п’ятницю секретар РНБО Данілов повідомив про те, що весною цього року РНБО помилково застосувала санкції стосовно 108 осіб – як до контрабандистів та «злодіїв у законі». «Була свідома чи не свідома помилка відносно 108 людей, яку ми вже виправили» – сказав секретар РНБО, додавши, що 8 посадовців МВС, причетних до складання цього санкційного списку, вже покарані.

Сказав, як про звичайну буденну річ – ну що, ну просто помилилися.

Насправді ж – це екстраординарна подія, яка у правовій державі має потягнути серйозні правові та політичні наслідки. Бо вона наочно вказує на величезні проблеми у функціонуванні державної влади, ігнорування найвищими посадовцями конституційних засад діяльності державних органів, політичну свавільність, яка стає нормою.

Ця «помилка» продемонструвала не лише сутність санкційної діяльності РНБО, але роль РНБО у реалізації державної політики взагалі. Вона показала, що РНБО, яка де-факто підмінила собою усі правоохоронні органи і суди, може приймати надважливі для держави рішення похапцем, без глибокого аналізу питання, без належної доказової бази, без наявності правових підстав. До правової сумнівності такої санкційної діяльності РНБО в принципі (що я вже предметно аргументував раніше) додалось очевидне її використання не за конституційним призначенням – у політико-приватних інтересах.

Санкційна діяльність РНБО, якою захопилось політичне керівництво держави, дискредитувала РНБО як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. У контексті поточної суспільно-політичної ситуації РНБО виглядає такою собі VIP піар-компанією, яка на замовлення політичного керівництва, продукує потрібний йому піар-продукт – «дає» електорату споживати те, що йому подобається і що він хоче почути від влади. Виходячи з виявленої «помилки» (а скільки таких «помилок» поки що залишається «поза кадром»?) діяльність РНБО стає небезпечною для країни.

«Свідома чи не свідома помилка» РНБО констатувала її (РНБО) безвідповідальність. Обмеження та/або позбавлення певних, у т. ч. конституційних прав (а саме до цього зводиться суть санкцій) було застосовано до 108 осіб безпідставно.

Проявлена РНБО безвідповідальність має потягнути за собою відповідальність тих, хто допустив таку безвідповідальність.

Покарати «стрілочників» з МВС, про що поспішив повідомити Данілов, – це, безумовно, круто! Але не вони ухвалювали рішення про санкції.

Матеріали до засідання РНБО готувались апаратом РНБО, який очолює секретар РНБО. Він же погоджує проект рішень з президентом, який є головою РНБО, і дає «добро» на роздачу матеріалів членам РНБО. Тому у цій «помилці», яка насправді є не помилкою, а закономірним результатом свавільної діяльності РНБО, основна вина лежить на секретареві РНБО Данілові.

Доля відповідальності лежить на кожному членові РНБО, які без належного розгляду питання (не виключено, що взагалі без його розгляду) та за відсутності правових підстав ухвалили рішення про обмеження/позбавлення прав 108 громадян України. Члени РНБО – це не статисти, які за командою підіймають руки за будь-яке пропоноване рішення. За своїм статусом (до складу РНБО, крім президента і секретаря РНБО, входять голова Верховної Ради, прем’єр-міністр, голова СБУ, Генеральний прокурор, голова Служби зовнішньої розвідки, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, енергетики, фінансів, економіки, у справах ветеранів, з питань стратегічних галузей промисловості, цифрової трансформації, європейської та євроатлантичної інтеграції, з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, голова Нацбанку, голова Держфінмоніторінгу, головнокомандувач ЗСУ, президент НАН України, керівник офісу президента) члени РНБО – відповідальні державні посадовці. Не можуть вони просто «кивати» (шляхом підняття рук) за істотне обмеження прав і свобод, за фактичне визнання осіб контрабандистами чи «злодіями у законі».

Якщо вони це робили без належних підстав (а цей факт по суті визнав Данілов), то чи можуть вони бути у складі РНБО і взагалі займати відповідальні державні посади? Якщо сьогодні вони проголосували за очевидно неправове рішення, то де гарантії, що завтра за командою вони не проголосують за будь-яке антидержавне рішення?

Політичну відповідальність за «помилку стосовно 108 осіб», яка призвела до обмеження/позбавлення їхніх конституційних прав, має взяти на себе президент – він є головою РНБО, він своїми указами вводить в дію її рішення. Перше, що слід зробити, припинити використовувати РНБО усупереч її конституційному призначенню.

У правовій державі такі «помилки» мають обов’язково стати предметом юридичного розгляду – правоохоронних органів та суду. Питання у тому, хто забезпечить такий об’єктивний розгляд, якщо генеральний прокурор, голова СБУ та інші силовики є членами РНБО і брали участь у прийнятті рішення, яке сьогодні назвали «помилкою».

Якщо нічого цього не відбудеться, а все обмежиться покаранням «стрілочників» з МВС, то це означатиме, що практика ухвалення свавільних рішень є державною політикою і вона буде продовжена.