Як Гренландія може допомогти США стримати Росію та Китай?
Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде заявив, що острів не хоче бути ні частиною Данії, ні частиною США. Населення острова хоче бути незалежним, сказав Егеде на пресконференції у п’ятницю, 10 січня, пише Financial Times.
«Ми не хочемо бути данцями, ми не хочемо бути американцями, ми хочемо бути гренландцями», — заявив він.
Під час цієї зустрічі прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що прагнення Гренландії до незалежності є «законним і зрозумілим». Проте вона додала, що їй хотілося б зберегти Королівство Данія, до складу якого входять Данія, Гренландія та автономна територія Фарерські острови.
Дональд Трамп намагався купити Гренландію наприкінці свого першого президентського терміну, але Данія відмовилася її продавати — як і 80 років тому. Тепер Трамп повернувся до цієї ідеї ще до повернення в Білий дім — але вже із погрозами. Ситуацію проаналізував журналіст ВВС Україна Олексій Калмиков.
За минулі п’ять років військове та економічне значення найбільшого острова на планеті тільки збільшилося. Все через глобальне потепління, агресію Росії проти України та посилення військових та економічних позицій Китаю — головного суперника США.
Чим Гренландія так сподобалася Трампу?
Понад 80% території острова покрито льодом. Населення — всього близько 60 000 людей. Але у берегів багато риби, а в надрах — корисних копалин. І з таненням льодовиків видобувати їх стає дедалі простіше.
У Гренландії є нафта, уран і рідкісноземельні метали: неодим, празеодим, диспрозій і тербій. Вони життєво важливі для сучасних високотехнологічних виробництв, проте понад 70% їх видобувають у Китаї, з яким США ось уже 8 років ведуть торгівельну війну, і Трамп загрожує посилити тиск.
Китай у відповідь на погрози Трампа обмежив у грудні постачання в Америку галію, германію та сурми, які широко застосовують в оборонній промисловості.
США — найбагатша країна на планеті, світовий лідер у високих технологіях і найбільший у світі виробник нафти. Для збереження цих лаврів Гренландія Америці дуже доречна.
Про що прямо і говорить Трамп. Гренландія потрібна Америці «для забезпечення економічної безпеки», сказав Трамп цього тижня і прямо відмовився виключити застосування військової сили для анексії острова.
Острів розташований у стратегічно важливій Арктиці. Через Гренландію пролягає найкоротший шлях з Європи в Північну Америку, причому географічно вона набагато ближче до останньої, хоч і є автономною територією європейської Данії.
У США є військова база на острові з часів холодної війни з СРСР. І Пентагон не проти розширити присутність в Арктиці, щоб протистояти Китаю та Росії.
Тим же керувався президент Гаррі Трумен, пропонуючи 100 млн доларів в післявоєнному 1946 році, коли світ ділився на західну і радянську сфери впливу. Купити собі, щоб не дісталася ворогові.
Ділянка Атлантичного океану між Гренландією, Ісландією та Британією (Фареро-Ісландський рубіж, або GIUK) — головна лінія оборони на морі у разі військового конфлікту Росії з Європою.
«GIUK, можливо, найважливіше для НАТО вузьке місце у світовому океані. Цей рубіж потрібно контролювати і патрулювати, а в разі війни мати можливість перекрити його для захисту морських шляхів доставки військ і техніки з Америки до Європи», — зазначає британський військовий аналітик Майк Мартін.
Ця ж ділянка океану має ключове значення для торгового флоту. Останнє десятиліття видалося найжаркішим в історії, і глобальне потепління робить актуальною ідею арктичного торгового шляху.
У ньому особливо зацікавлена світова фабрика — Китай. Він уже збирався будувати два аеропорти в Гренландії в 2018 році, але тоді Данія переконала владу автономії віддати їй обидва контракти.
Трамп — спадковий забудовник. Він усе життя купував землю, будував на ній будинки і продавав квартири. Але як президент він ще минулого разу обіцяв не ставитися до Гренландії як до свого улюбленого острова — Мангеттена.
Проте особисті інтереси Трампа не обмежуються грошима. Купівля Гренландії дозволить йому увійти в історію поряд з президентами Ендрю Джонсоном і Томасом Джефферсоном, які купили для США Аляску і Луїзіану.
США не додавали нових земель з 1947 року, коли за президента Гаррі Трумена Америці перейшли невеликі острови в Тихому океані після поразки Японії в Другій світовій війні.
Землі, та ще й з людьми, давно не продаються в таких масштабах, тому ринкову ціну визначити непросто. Але можна уявити орієнтовну.
Джефферсон купив у французів Луїзіану на початку XIX століття за 15 млн доларів, а через пів століття Джонсон виторгував Аляску у росіян удвічі дешевше. Трумен пропонував Данії за Гренландію 100 млн у 1946-му.
Навіть із поправкою на інфляцію за ці гроші зараз не купити і будинок на Мангеттені, не те що острів. Розумніше орієнтуватися на поточні ціни несільськогосподарської землі в США. Порівнювана з Гренландією за площею Луїзіана тоді коштуватиме не менше 1 трильйона доларів.
А з урахуванням економічного і стратегічного потенціалу арктичного острова, ціна може бути і в кілька разів вищою.
Щоправда, Данія нічого продавати не збирається, і гроші їй не потрібні.
До того ж, останнє слово все одно за Гренландією. Вона вже понад 300 років перебуває під контролем Данії, і досі не намагалася відмовитися від ненав’язливого союзу і дотацій на сотні мільйонів доларів на рік.