Венесуельський соціалістичний диктатор готовий позмагатися у видобутку «чорного золота» із сусідньою Ґаяною. Лондон не заважатиме Каракасу.
Про це свідчить нещодавній неоголошений візит Бориса Джонсона у Венесуелу. Наближений до експрем'єр-міністра Об'єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії штатний журналіст видання The Times Джон Мейр зауважує, що Ніколас Мадуро у розпачі.
Чому ж затятий поплічник кремлівського бункерного діда просить допомоги у своїх геополітичних противників? Відповідь проста: на відміну від Москви Лондон має прямий інтерес до цієї частини Південної Америки, де розташована колишня британська колонія Ґаяна.
Можливий конфлікт між Каракасом і Джорджтауном не вигідний нікому, крім РФ та, можливо, КНР. У США явно стурбовані намірами режиму Мадуро загарбати ледь не дві третини теренів нафтоносної Ґаяни, за спиною якою видніється Туманний Альбіон.
За минулі пів року директор ЦРУ Вільям Бьорнс, державний секретар Ентоні Блінкен та інші високопоставлені американські чиновники проклали шлях на Південь у Джорджтаун, щоби зміцнити рішучість Ґаяни. Натомість із Лондона спершу відплив бойовий фрегат «HMS Trent» задля «місії доброї волі», а потім прилетів Борис Джонсон.
Чому американці з британцями раптово звернули увагу на раніше забуту Господом бідну країну? Все через «Нафтове Дорадо» посеред джунґлів, мільярди барелів «чорного золота», виявлені у нетрях Ґаяни за минулі 5 років і на які поклав око венесуельський диктатор.
«Для більшості читачів буде несподіванкою дізнатися, що маленька Ґаяна — найбільший гравець на сучасному міжнародному нафтовому ринку. Венесуела, в якої найбільші поклади нафти, хоче позбавити сусідку цілком законного заробітку. Так корпорації, як «Exxon Mobil» та «Chevron» зараз борються у судах за свою частку. Інтерес до ґаянської нафти мають і китайці в особі компаній «CNOOC». Ось, чому Мадуро розчарований.
Він володіє одним із найбільших у світі родовищ нафти — 300 мільярдів барелів, — але воно заблоковане санкціями США. Його країна має бути багатою, але вона бідна. Непросто бідна, а надзвичайно зубожіла! Народ Венесуели ледь виживає у злиднях. Мадуро заручився підтримкою населення для свого переобрання 28 липня 2023 року. Це — путінський варіант, будь-яка опозиція або вигнана, або заборонена, але регіон Ессекібо у складі Ґаяни — ключ до народної підтримки диктатора», — зазначив Джон Мейр.
Минулого тижня парламент Венесуели оголосив про появу у складі Боліваріанської Республіки нового штату. Регіон Ессекібо зі столицею у місті Стабрук, який Каракас ніяк не контролює, домалювали до «суверенної території» країни.
Це сталося після референдуму у грудні минулого року, на якому венесуельський народ нібито проголосував за приєднання двох третин суверенної Ґаяни. Мапи шкільних підручників були перемальовані за путінською аналогією, щоби включити до них нові чужі землі.
За словами Джона Мейра, Борис Джонсон намагався особисто відмовити Ніколаса Мадуро від посягань на Ґаяну, але вмовляння британського експрем'єра не подіяли. Як не подіяли і застереження США; Каракас вперто рухається до ескалації конфлікту.
Наразі справа перебуває на розгляді Міжнародного суду, який Мадуро відмовляється визнавати. Країни Карибського басейну, деякі з яких, наприклад, Тринідад і Тобаґо, перебувають у конфлікті через угоди з Венесуелою, думали, що їм вдалося досягти «зони миру», прийнявши в грудні Арґайлську декларацію.
Але Мадуро, наслідуючи путіна, свідомо і показово розриває будь-які договори, які не відповідають його цілям. Він знає, що його збройні сили Венесуели як мінімум у 100 разів перевершують ґаянські, і будь-який конфлікт буде недовгим, тому велике питання: як і чим відреагує міжнародна спільнота на віртуальне захоплення земель.
Крім того, як уже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», нафтова промисловість Венесуели зруйнована. Наркозалежний режим Мадуро довів країну до стану ґетто, де замість прав і законів діє виключно сила стрілецької зброї.