Про багатофункціональність язика Арахамії...
Ні, наявність у лавах душевнозелених «самоцвітів» особливих унікумів, подібних до Мендель, Арахамії, Тищенка, Арестовича, та й того ж, власне, Нелоха, таки суттєво змáлює клопоти посполитого щодо хлібів насущних. Робить ті клопоти доступними для подолання. Бо усвідомлюєш, що на світі є набагато убогіші.
Прочитаєш чергове одкровення будь-кого з нових «державних діячів», котрі до всенародного помутніння мозолилися у сервісно-базарних сферах, і віддаєш належне невикористаним потенціям дарвінівської теорії – у неї попереду непочатий край роботи, окремим приматам ще еволюціонувати та еволюціонувати.
Дивуєшся принагідно й багатовекторності застосування язика – такого важливого для усього класу ссавців органу. Його довершеність у застосуванні за призначенням (як осереддя смакових рецепторів, як головного драйвера мови тощо) – лише дещиця можливостей!
А скільки у язика додатків! Який ще наш функціонал може з ним помірятися? Ну, хіба що оте, чим Нелох ґвалтував рояль. Але то взагалі вищий пілотаж ідіотизму, клініка.
Відомо, що цей орган є й засобом конфіденційної комунікації – скільки саме такого роду новин нам приносить «п'яний» язик! Тверезий і під тортурами їх не видасть. Звідси висновок – Люся-Арестович вусмерть п'яна перманентно.
Нерідко язик перебирає на себе роль компаса і запросто виводить пілігримів до Києва. Декого язик попер меридіаном ген до Великої Китайської стіни.
Ось навскидку ще народні перлини про безцінний людський атрибут: язиком вихати – не ціпом махати; язик без кісток, що хоче лопоче; язиком сіна не накосиш; шкіра на чоботи, язик на підошви; довгим язиком тільки полумиски лизати. Як же точно й дошкульно!
Зауважте, кожне із саркастичних означень лягає на язик глави фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давида Арахамії так припасовано, ніби з нього писалося!
Ось що зірвалося з арахаміївського помела цього разу: «Я очікую, з огляду на градус, що як мінімум непублічна зустріч Зеленського з Байденом буде на підвищених тонах», – напророчив глава президентської фракції розв'язку запланованого «тет-на-тета» 30 серпня.
Сподіваємося, що тертий калач, дідо Джо розуміє усю небезпеку від візиту недотьопи? І ми не про катаклізми, які є обов'язковим пунктом програми перебування блазня на гостинах у наївно-безпечному зарубіжжі – оманці поховали свого шейха, французи все ще ремонтують Нотр-Дам де Парі, Меркель відкачує воду після потопу.
Тут пряма загроза здоров'ю дідуся Джо. «Дипломат» Арахамія «з огляду на градус» і власний дрімучий дилетантизм проговорився – Зе їде чистити пику старенькому колезі за зволікання із запрошенням України до США п'ятдесят першим штатом!
І настрої у зеленого збіговиська щодо гаманця Байдена далекі від «перестати стріляти» – маємо справу з акцентованою агресією, претензіями, нахрапом і переконанням, що увесь світ Україні щось винен! На задніх лапках «стратеги» із закінченими війнами у власних головах стоять перед «тим, хто у Кремлі сидить», а перед вихованими партнерами, доки в тих терпець не увірвався, бач, як розперезалися!
Ви, Європо з Штатами, знайте і тремтіть: «Якби Україна зберегла ядерний потенціал, ми могли б шантажувати весь світ, і нам би давали гроші на обслуговування». Ляпнути подібне міг лише арахаміївський язик «сім в одному» – від неконтрольованого лексичного поносу до особливих потреб.
На прикрий випадок генетичного збою в людській популяції можна було би й не зважати – зокрема, з дебілом Миловановим справилася сама еволюція – та страшить прогресуюча кількість Зе'збоїв. І моторошно від того, що зі схвальною, заохочувальною до нових вибриків посмішкою за клоуном спостерігає квартальний на всю голову електорат, мовляв, а, нумо, зіграй нам ще про кінці епох, мільярди верб-тополь-ясенів і корабельних сосен за селом край дороги.
Від низькосортної кавеенівської бормотухи плющить зелене бидло і йому, сп'янілому до отупіння, Атлантика вже по коліна – «Бєрьом Штати на абордаж! Убйом дєдушку лопатой!».
А щоб думка взагалі втратила людську подобу, квартальні режисери влаштували на очах отетерілих вінницьких селян привселюдні зйомки блокбастера «Чаус в СБУ! А Баба-НАБУ – проти!». Роль судді-консерватора у сподньому вже висунена на Оскар; Роберт Маріо Де Ніро-молодший кусає лікті у Шерон Стоун; замовкли не лише ягнята; конгрес відмовився йти у відпустку – вмощується зустрічати прибуття корабля дурнів з командою ідіотів.