Після втрати Сирії кремлівський бункерний дід пазурями вчепився в Іран. Москві важливо зберегти свій вплив на Середній Схід і Закавказзя.
За менше ніж три тижні до інавґурації Дональда Трампа та його повернення до Білого дому, як уже сповіщала медіаагенція «Останній Бастіон», диктатори РФ та Ірану мають намір привселюдно підписати всеосяжну угоду про стратегічне партнерство. Документ стане аналогом, укладеного Москвою і Пхеньяном.
Державне утворення Ізраїль, яке тероризує Палестину, Ліван і віднедавна ще й південно-західні провінції вільної Сирії, стурбоване, що угода Кремля з Тегераном призведе (якщо вже не призвела) до передачі технологій, які допоможуть Ірану у розробці ядерної зброї. Хитати близькосхідний регіон — давно у планах не лише аятоли Алі Хаменеї.
Очікується, що 17 січня Масуд Пезешкян відвідає Москву з офіційним візитом, під час якого він і путін підпишуть папірець, що стане кульмінацією зростальної близькості між двома азійськими деспотіями. Так звана угода про стратегічне партнерство матиме безліч аспектів, але, природно, експерти звертають увагу на безпеку, яка ілюструє зміцнення співробітництва між країнами на тлі війни проти України.
Іран вже постачає РФ балістичні ракети малої дальності та надає значну допомогу з постачанням безпілотників. Цілком ймовірно, що в рамках нової союзницької угоди Тегеран надасть Москві ще й модернізовану модель БПЛА, яку поки тримають у таємниці.
Одне із ключових питань, яке виникає, що Кремль пропонує в обмін на цю іранську допомогу; зокрема, йдеться про прискорення договору щодо постачання Ірану сучасних російських винищувачів Су-35. За повідомленнями ЗМІ, іранські пілоти вже пройшли навчання у РФ управлінню цими літаками як підготовчий етап до їх постачання.
Москва також, імовірно, надасть Тегерану технологічні знання, пов'язані із виробництвом ракет і військових супутників, а ще — передові оборонні системи, як от С-400 чи Панцир-С. Але тут постає питання, тому що РФ сама потребує цих систем в умовах багаторічного конфлікту й не можливості протистояти дроновим атакам України.
В Ізраїлі та США плювати хотіли на це, адже сіоністів хвилюють виключно ядерні амбіції Ірану. Зрозуміло, що будь-яка співпраця Москви із Тегераном у вказаній чутливій галузі не буде публічно оголошена, але такий крок може значно наблизити режим аятол до подолання ядерного порогу та досягнення ядерного потенціалу, чого Сатаньягу і Трамп мають намір не допустити.
На сьогодні очевидно одне: Іран не може гарантувати РФ контроль над Середнім Сходом і не може виробляти ракети (через удари по його твердопаливних об'єктах). З усім тим, переговори про угоду продовжуються, хоча ентузіазм Москви щодо документа із часом слабшає, але не згасає й невідомо, який таємний протокол дві деспотії укладуть за лічені години до інавґурації 47-го президента США.
А проте, медіаагенція «Останній Бастіон» радить згадати, що минулого місяця турки загнали ятаган у спину путіна. Однак претензій президенту Реджепу Тайїпу Ердогану кремлівський бункрений дід пред'явити аж ніяк не може.