Санкції без ажіотажу

Минулого тижня РНБО порадував новими санкціями проти громадян України та російських пропагандистів. Проте вибірковий характер санкційного механізму дивує та примушує поставити цілком логічні запитання до представників влади.

Нагадаю, що у лютому 2025 року санкційний кулак ударив по групі потужних бізнесменів, серед яких виявився президент Петро Порошенко та відомий підприємець Костянтин Жеваго. Порошенко отримав «отвєтку» Офісу Президента за політичну активність за кордоном буквально напередодні Мюнхенської безпекової конференції.

А от Жеваго, судячи по всьому, позбавлений можливості для економічної діяльності в Україні, серед іншого, через фінансування телеканалу «Еспресо». Кажете, влада не готується до виборів?

Існує відома фраза, яку приписують Джону Дальберґ-Актону «Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно». Проте навряд чи британський аристократ міг би уявити функціонування офісно-президентської республіки в центрі Європи.

Цей формат в Україні існує з 2020 року, з часів пандемії ковіду, і він підмінив легітимну конструкцію управління державою. Спочатку — завдяки мовчазній згоді монобільшості, після 24 лютого 2022 року — через особливості воєнного стану.

Політична відповідальність настає на наступних виборах, і команда Володимира Зеленського про це знає дуже добре. Вже в усіх регіонах з'явилася газетка «Слуга народу» з ознакам передвиборності, проте ніхто не поспішає говорити про майбутні вибори.

Проте повернемося до оголошених 11 квітня санкцій. Серед економічних суб'єктів, виділених окремим указом — Сергій Арбузов, Андрій Клюєв, Віктор Полищук та Альона Шевцова; троє чоловіків належали до команди Віктора Януковича, були добре відомими та чкурнули за кордон після Революції гідності.

Лише за понад 11 років на Банковій «прозріли» та вирішили запровадити проти них санкції. Альону Шевцову називають доволі амбітним банкіром, «небезпечним талантом» та припускають її причетність до незаконного грального бізнесу. (Рішень суду з цього приводу немає).

Присутність IBOX-банку на фінансовому ринку не надто подобалася його учасникам, проте не варто забувати, що понад половина банківського ринку належить державі. До речі, у Порошенка «чомусь» теж виникли проблеми з «Міжнародним інвестиційним банком», співвласником якого він є.

Характер функціонування IBOX-банку передбачав значний обіг готівкових коштів, і це навряд чи подобається владі, яка думає про прийдешні вибори, на яких ставка буде більшою за життя. Тому «пристібнути» бізнесвумен до «хлопчиків Януковича» виявилося перспективною для Банкової ідеєю.

Проте вона може зіграти проти ініціаторів. Можливо, для вас це буде секретом, але з початку широкомасштабного вторгнення Україна та Захід так і не узгодили механізми санкцій, їх запровадження нагадує залізничні рейки, які практично не перетинаються.

При цьому в Україні ігнорують той факт, що запроваджувати санкції проти громадян України, які перебувають в Україні, щонайменше дивно, якщо ми, звісно, продовжуємо говорити про рух до Європейського Союзу. Шевцова, до речі, прямо називає замовниками переслідування, припускаючи, що вони поклали око на її бізнес:

• колишнього топ-СБУшника Артема Шила;
• екс-заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького;
• керівника детективів БЕБ Олександра Ткачука.

Зрозумілої відповіді вона поки не отримала. Хоч і нагадала про допомогу Силам оборони України та постраждалим від російської агресії громадянам України.

Зізнаюся, мені важко уявити, що за правління Володимира Зеленського санкції, запроваджені рішенням РНБО, будуть скасовані. Такими є наші реалії.

Але маємо розуміти, що зростання кількості санкцій, які накладаються від пуза віялом, суттєво збільшують прагнення шукати справедливості в європейських судах. Звісно, якщо Верховний Суд залишиться осторонь сваволі представників вищої державної влади.