Шантаж, погрози та провокації: історія одного допиту

З нагоди Дня Служби безпеки України публікую уривок з протоколу мого допиту в кримінальному провадженні №52025000000000055 від 05.02.2025, яке, типу, «розслідується» в НАБУ за моєю заявою щодо корупційних витівок Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця, голови Держспецзв’язку Потія та інших достойників. Допит провів 28 лютого 2025 року старший детектив НАБУ Іван Дячук, якого я пам’ятаю ще з тих часів, коли він був самим безтолковим слідчим військової прокуратури Київського гарнізону і який потрапив у НАБУ виключно завдяки зв’язкам свого батька, судді Святошинського райсуду Києва Сергія Дячука.

***

24 січня 2025 року я став проходити обстеження гарнізонною ВЛК в Головному клінічному військовому госпіталі…

30 січня 2025 року, перебуваючи вдома в м.Києві, я записав своє інтерв’ю на Ютуб-каналі «Легіст», у якому розповів про корупційні правопорушення, вчинені Лубінцем Д.В., і продемонстрував розписку Якименка О.С. в отриманні 18 тисяч євро від Маріам Ламберт. Того ж дня в своєму Телеграм-каналі, який має понад 12 тис. підписників, я розмістив анонс цього інтерв’ю та повідомив, що воно вийде в неділю 2 лютого 2025 року…

… 31 січня 2025 року, о 14:40 мені в месенджері WatsApp з номера +380 … зателефонував чоловік. Свою посаду та звання він не називав, але я зрозумів, що він є співробітником якогось з підрозділів Департаменту військової контррозвідки СБУ. Чоловік сказав, що він зараз перебуває неподалік нашої військової частини й хоче зі мною зустрітись, щоби переконати мене  видалити публікацію про Лубінця Д.В., оскільки Лубінець Д.В. є прекрасною людиною і дуже допомагає військовим. У відповідь я пояснив, що, по-перше, перебуваю в Києві, що стосується Лубінця Д.В., то він вчинив низку тяжких корупційних злочинів і має відповідати за законом – зокрема, за відкриття фіктивної фірми, розкрадання коштів державного бюджету та привласнення 18 тисяч євро, отриманих від нідерландської правозахисниці.

Чоловік сказав, що він про це перший раз чує і йому треба цю інформацію перевірити. Тоді я відправив йому в месенджері WatsApp текст свого повідомлення в НАБУ, посилання на мої публікації та відповідь НАЗК, куди я звертався з приводу того, що Лубінець Д.В., вимагаючи від Держспецзв'язку заблокувати доменне ім’я мого блогу, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.

Того ж дня, 31 січня 2025 року, цей чоловік знову зателефонував мені знову о 18:25 і повідомив, що моя інформація була перевірена, дійсно, факти, викладені мною в повідомленні в НАБУ, мали місце. Але моє повідомлення в НАБУ треба відкликати й для цього він організує мені зустріч з Лубінцем Д.В. у Києві в будь-який зручний для мене час. Для мене стало очевидним, що співробітники СБУ планують вчинити щодо мене примітивну провокацію, запропонувати мені гроші за те, щоби я не домагався внесення в ЄРДР відомостей, викладених у моєму повідомленні в НАБУ, а потім затримати мене за вимагання.

Я відповів, що зустрічатись з Лубінцем Д.В. наміру не маю. Тоді чоловік став мені погрожувати кримінальною відповідальністю за державну зраду, оскільки, з його слів, Лубінець Д.В. займається обміном полонених і мої публікації та звернення в НАБУ допомагають агресору. Окрім того, цей чоловік сказав, що я не міг самостійно узнати подробиці злочинної діяльності Лубінця Д.В. і тому в СБУ вважають, що мені ці подробиці повідомили російські спецслужби, щоби зірвати обмін полоненими. А це означає, що я буду притягнутий до кримінальної відповідальності, якщо не видалю публікацію про Лубінця Д.В.

Оскільки я народився й більшу частину життя прожив у м.Донецьк, то я досконало володію шахтарським сленгом, який складається з нецензурних висловів. У цих висловах я популярно пояснив чоловікові, де саме я бачив його, а також начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Дубровіна О.О. і заступника начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Лукашевича І.В., які взяли хабар у Лубінця Д.В. і тепер примушують своїх підлеглих допомагати Лубінцю Д.В. уникнути кримінальної відповідальності.