Юрій Лисянський – ніжинський козак. Ні – справжній шевальє, який прославив сухопутну Гетьманщину грандіозним морським маршрутом.
Він проклав його у компанії естонського німця, теж шляхтича, Йогана Крузенштерна. Зараз у самому Ніжині ціла група грамотних ентузіастів накопичує знання про рід Лисянських, попутно інтерпретуючи різні історичні епізоди.
І от знову бачу оці моменти: Лисянські, мовляв, були "польські шляхтичі". Та ні, вони були правобережні українські шляхтичі Речі Посполитої гербу "Лис"!
А їхній статус не змінився після отримання права жити у Війську Запорозькому Городовому – шляхтичі/козаки (гербові козаки, так). Батько Юрія був канцеляристом Іченської сотні Прилуцького полку – не Писарем, бо писар у "табелі про ранги" Гетьманщини – це канцлер, друга людина після сотника чи полковника чи гетьмана.
І до речі вживання слова "Ічнянський" прийшло з Московського канцеляриту – правильно таки Іченська сотня. Походженням усі городові Лисянські з Лубенського полку – якщо вірним є те, що предок із Чорнух.
На щастя, факт того, що полки та сотні на Гетьманщині не є лише військовими, але й передусім адміністративними одиницями – з межами й столицями – стає широко знаним. Проте знання внутрішньої географії Гетьманщини ще дуже слабке навіть у професійних вчених, що призводить до помилок у визначенні локальних ідентичностей.