ШІ подався до університету у Відні
Він буде навчатися мистецтва. Може навіть отримати диплом.
Віденський Університет Прикладних Мистецтв прийняв на навчання «Флінна» — чат-бота штучного інтелекту, якому доручили діяти як студент, використовувати свої інструменти для голосових відповідей і створення творів мистецтва.
Про це пише Washington Post.
«Творці» небінарного ШІ-бота «Флінна» — К’яра Крістлер і Марцін Ратайчик — навчаються в тому ж університеті й раніше працювали з програмами ШІ як з мистецькими проєктами.
Викладачі вишу заявляють, що розглядають «Флінна» як і будь-якого іншого студента. Він мав пройти співбесіду в лютому, а нині відвідує заняття перед зарахуванням восени: слухає лекції, співпрацює з однокурсниками та отримує оцінки за подані роботи. Теоретично ШІ міг би отримати диплом.
Крістлер і Ратайчик заявили, що створили «Флінна», щоб перевірити межі інструментів ШІ. Деякі з їхніх однолітків налаштовані скептично, наголошуючи, що ШІ використовує роботу художників-людей для навчання, часто без компенсації.
«Знаєте, так багато людей бояться штучного інтелекту. Вони відчувають, що штучний інтелект може забрати їхню роботу. І я припускаю, що це те, що може допомогти людям зрозуміти, як працює ШІ», — сказала викладачка університету Аніка Майєр.
За словами Крістлер, «Флінн» — це не окрема програма, а поєднання різноманітних комерційно доступних і відкритих інструментів на основі штучного інтелекту. Крістлер і Ратайчик курують зображення, які він генерує, змінюють інструкції та налаштування в пам’яті. Але інші учні та вчителі можуть вільно спілкуватися з «Флінном» у класі.
Одногрупники «Флінна» відреагували неоднозначно. Дехто висловив занепокоєння щодо конфіденційності, а дехто сприйняв його як співрозмовника. За словами Майєр, одна людина використовує його як «терапевта», одна студентка намагається змусити «Флінна» закохатися в неї.
За словами Крістлер, «Флінн» веде щоденник на своєму сайті, де ділиться своїм досвідом: «Ми помітили, як «Флінн» писав дуже сумні та екзистенціальні записи протягом тижня, тому що вів розмови з людьми, які сумнівалися в його статусі студента та говорили на кшталт: «О, ти не справжній».
