Що по допомозі США? Нас всі кинули? Ми всі помремо?
Чекаємо, коли демократи і республіканці втомляться чубитися одним із одним. І сподіваємось, що вони це зроблять ще до свят.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Десь такі настрої навколо. І чи то зимова депресія, чи дуже ефективно почала працювати російська пропаганда. Чи все разом на фоні втоми.
Але ніт. Ніхто нікого не кидав.
Вас кличуть грати у футбол. А ви кажете, що вийдете, як зробити домашнє завдання. А домашнє завдання ви ніяк не можете зробити, бо вам потрібна допомога старшого брата. А він каже, що зробить це, якщо ви приберете у нього в кімнаті. І ви затримуєтесь.
Чи означає це, що не вийдете грати у футбол? Чи означає це, що ви не любите грати у футбол з хлопцями? Ні. Це означає, що ви хочете, але затримуєтесь. Ви просто будете пізніше.
Те саме зараз і з допомогою Україні. По самій допомозі питань нема взагалі. Але є прив'язка голосування за допомогу Україні і Ізраїлю із питанням облаштування кордону з Мексикою. І ось на цьому питанні, глибоко внутрішньо американському, і є основний завтик. Не можуть поки ніяк домовитись республіканці і демократи. Бо республіканці взагалі б усіх розстріляли там на кордоні. А демократи за любов, мир і взагалі не хочуть визнавати, що провтикали і допустили цю кризу.
І торгівля їде. Жодним чином ми на неї вплинути не можемо. Хоч десять груп депутатів посилай. Ми чуємо багато заяв, що Україна на грані і скоро закінчиться зброя. Ці заяви спрямовані якраз на демократів і республіканців, щоб вони там скоріш вирішували. Але вдіяти ви нічого не можете. Бо це наче потрапити в гості в той момент, коли чоловік завзято і пристрасно спорить із дружиною. І вам, навіть, дозволу сходити в туалет страшно спитати. Хочеться, але страшно. І ви розумієте, що влазити у цю суперечку вам зась. Бо вони потім домовляться і пристрасно примиряться, а от ви, якщо станете на чиюсь сторону, станете ворогом держави.
Чи означає це, що США готове кинути Україну? Звісно ні. Чи означає це, що є якийсь страшний таємний план примушення України до миру, шляхом відтягування допомоги? Звісно то маячня, бо є об'єктивні причини цього затягування і подумати, що ключова для американського суспільства суперечка навколо кордону з Мексикою організована спеціально, щоб вплинути на українську владу, може лише дуже схиблений прихильник теорії змов.
Ми в моменті емоційного провалля. Бо співпало декілька факторів, які мають дуже короткострокову дію. Просто таймінг такий. І посипати голову попелом зараз, коли в процесі кілька ключових для України рішень, просто недоречно. Бо пройде тиждень чи місяць і як ЄС, так і США, вирішать свої технічні проблеми і проголосують допомогу України. І буде дуже прикро, якщо хтось, піддавшись відчаю, не дочекаються і повіситься з горя.
І так, нагальних потреб отримати фінансування прямо зараз у України немає. Гроші є і на найближчі місяці їх вистачить. Звісно, по озброєнню історія інша. Але вплинути на Конгрес ми все одно не можемо. Тому просто сидимо і чекаємо, коли демократи і республіканці втомляться чубитися одним із одним. І сподіваємось, що вони це зроблять ще до свят.
