Чи була у вас наступна ситуація: ви ображалися на інших через те, що вони не виправдали ваших очікувань і сподівань?
Наприклад, дівчина вже в голові спланувала романтичну вечерю зі своїм хлопцем, усе розписала по хвилинах... Але тут її коханий каже: «Слухай, я сьогодні з хлопцями піду зустрінусь». І все, – драма, сльози, образливі слова і тощо.
Чому так відбулося? Цьому є певне пояснення – синдром завищених очікувань. Це коли людина відчуває розчарування, гнів, виробляє комплекси, якщо щось пішло не за ідеальним планом в її голові.
У вказаній ситуації дівчина сама собі щось вигадала, сама вже в це повірила, наче буде тільки так і по-іншому взагалі не варіант (при цьому планування вечора не було обговорено з коханим). Або, що відбувається дуже часто, коли ми знайомимося з новою людиною та ідеалізуємо її, а потім наші думки розбиваються об скелі реальності, і людина вже не здається такою ідеальною.
Запам'ятайте головне: ніхто не зобов'язаний відповідати вашим очікуванням, адже люди навіть можуть бути не в курсі, що на них поклали якусь "ідеальну" місію! Безумовно, коли те, чого ви так сильно чекали, не виправдовується, це викликає дискомфорт, а наслідки можуть позначитися і на стосунках.
Зазвичай, жіночі очікування у стосунках надто завищені. Так, ви можете всіляко намагатися змінити партнера під свої цілі та потреби, щоб стати щасливою, але при цьому абсолютно не зважаєте на його критерії щастя.
Пам'ятайте: спочатку ви зійшлися, тому що вам було добре і для того, щоби це тривало! Розмовляйте, вислухайте бачення свого партнера, можливо, в нього зовсім інші погляди на все це.
Не очікуйте якоїсь дзеркальної віддачі (ось, я заради нього так, а він не може і такого), адже ваш вибір – він тільки ваш та може не відповідати вибору вашого партнера. Що ж робити зі своїми завищеними очікуваннями?
Якщо відчуваєте, що самі із цим впоратися не зможете, то краще зверніться до психолога. Спеціаліст допоможе зрозуміти справжні бажання, які є саме вашими, а не надиктованими кимось, і навчить приймати, цінувати інших людей з усіма їхніми недоліками.
Автор – Галина Волошина, фаховий психолог