Через війну абревіатура ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) із професійного словника психологів перекочувала у повсякденне спілкування.
Нині ми багато чуємо про ПТСР, але іноді некоректне розуміння цього розладу призводить до надмірної тривоги за себе та близьких чи до стигматизації людей із цим діагнозом.
ПТСР зазвичай проявляється:
Тож, якщо помічаєте такі симптоми, – зверніться по допомогу до спеціалістів. Варто знати, що про ПТСР існує багато міфів, які не відповідають дійсності:
Міф: усі, хто переживає війну та горе, матимуть ПТСР.
Правда: психіка більшості людей справляється з наслідками травматичних подій. За різними даними, лише в 10-30% людей розвивається ПТСР. Окрім того, існують спеціальні техніки, які доказово зменшують ймовірність розвитку ПТСР.
Міф: якщо одразу після психологічної травми в людини з'являється безсоння, депресивні думки, тривожність – це ПТСР.
Правда: ПТСР найчастіше розвивається протягом 3 місяців після травматичної події, та з часом симптоми можуть посилюватись. Одразу після події може бути гострий стрес і відповідні симптоми, які зменшуються з часом.
Міф: коли людина потрапляє в безпечні умови, ПТСР не проявляється.
Правда: іноді симптоми все ж проявляються, навіть у безпечних для людини умовах. Психіка ніби розслабляється і починає продукувати негативні переживання, тривогу, флешбеки.
Міф: ПТСР розвивається лише у "слабаків".
Правда: розвиток ПТСР залежить від багатьох чинників, серед яких особливості самої травми, її тривалість, особиста значущість травматичної події для людини. Пошук допомоги при ПТСР навпаки означає силу і бажання людини жити повноцінним життям.
Міф: ПТСР не лікується, людина божеволіє і вже ніколи не зможе нормально жити.
Правда: у психотерапії та психіатрії є чимало доказових і ефективних підходів до лікування ПТСР. Звернутися до спеціаліста при ПТСР – це необхідність, яка дає можливість одужати.
Автор – Надія Терещенко, фаховий психотерапевт