Наркоімперію Асадів оцінили у $57 мільярдів, приблизно. Офіційну бухгалтерію, самі розумієте, миші з'їли. Непогано, правда ж?
Це навіть більше, ніж обіг у мексиканських наркокартелях; такий ось прибутковий каптагон. Сирійський диктатор у Дамаску непогано наживається на смертях від хімічних отруйних речовин.
Щороку у світі його продається щонайменше на $10 мільярдів, багато людей арабського світу сидять саме на цих пігулках. Суть у тому, що 80% цього каптагону виробляється саме на теренах асадівської Сирії.
І сирійська верхівка — а це тільки родина Асадів і оточення Башара — зробила його виробництво своїм найбільшим сімейним бізнесом. Побудувати нормальну економіку щось не виходить, тому нарколабораторії стали чи не єдиним виходом, який допомагає їм триматися на плаву.
Спершу офтальмолога, а нині — наркобарига Башар аль-Асад прийшов до влади у 2000 році. Він був середнім сином колишнього президента Сирії Хафеза аль-Асада і від самого початку прихильників у Башара було небагато.
Він жив у Лондоні та був лікарем-окулістом, на відміну від інших чоловіків родини, які жили військовою справою. І ось хиткий Башар прийшов до влади, а там із роками ще й громадянська війна почалась.
Рятівним колом став саме каптагон, який допомагав Асаду підтримувати зв'язки із чиновниками та купувати зброю. Родина диктатора виготовляє каптагон промисловими масштабами й методами, тому що Сирія насправді непогано розвинена у плані промисловості.
Це розв'язало руки та дало можливість годувати каптагоном усіх сусідів. Поставляють його, звісно, контрабандою і ховають всюди, де тільки можливо: під «всюди» маю на увазі навіть органи живих тварин, найчастіше овець.
Наркодипломатія стала й одним із ключових елементів сирійської політики. Сирійці поставляють каптагон в усі арабські регіони й, окрім того, що це їм приносить гроші, Асад ще досягає потрібних йому дипломатичних рішень і поступок.
Він дуже вдало маніпулює кількістю поставок і це стало фундаментом відносин Сирії з іншими арабськими країнами. Коли ж Асад почав постачати багато і помітно, за нього згадали, заворушилися і намагалися розібратися, але поки справи схожі на спроби вичерпати море дірявою ложкою.
Зараз сирійці заходять ще далі. От, наприклад, у грудні минулого року обдолбалися свого ж товару і прийшли зі зброєю до кордонів Йорданії, щоби передати туди наркопосилку.
Особливо смішно, що це відбувалось вже після того, як йорданська влада провела переговори з сирійською про взаємну протидію наркотрафіку. Бджоли проти меду, ага.