Скорочення бюджетних місць у вишах: чому держава хоче економити на професіоналах
Кабмін майже на 10% зменшив обсяги держзамовлення у виші і істотно змінив його структуру. Та чи означає це, що держава хоче заощадити на власному майбутньому?
Держава оплатить навчання 191100 людей, а це на 9,6% менше, ніж у минулому році.
Пояснюють різницю передусім меншою кількістю випускників. Адже абітурієнтів в Україні і справді цього року рекордно мало: у 2018-му зі шкіл випустилося близько 200 тисяч українців. Для порівняння – у 2016-му середні навчальні заклади закінчили 210 тис. людей, а в 2015-му – 229, 5 тис.
"У 2001 році Україна пройшла мінімум народжуваності, після чого вона почала поступово, може, зовсім невеликими темпами, але все-таки відновлюватися. І оскільки в 2001 році була маленька народжуваність, то відповідно, в 2018 році буде і найменша кількість випускників 11 класів. Цифра буде порівнянна з 200 тисячами", - розповів директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.
Між тим, ЗНО, навпаки, склало більше українців. Якщо минулоріч йшлося про показник, трохи вищий за 240 тис., цьогоріч на тестування зареєструвалося понад 335,8 тис. людей. Тож можна прогнозувати збільшення конкурсу на цілий ряд спеціальностей. Цікаво, що у 2017-му держзамовлення було теж менше, ніж у попередньому році, причому аж на 17%.
Аграрії замість юристів
Розподіл грошей за спеціальностями теж змінився: держава прагне підготувати більше педагогів, аграріїв, математиків і програмістів.
"Для наших закладів було збільшено державне замовлення для підготовки вчителів – з 17,0% у держзамовленні 2017-го до 17,6% в 2018 році, за галуззю знань "Аграрні науки та продовольство" – з 6,7% у 2017-му до 6,9% в 2018 році, за галуззю знань "Інформаційні технології" – з 12,0% до 12,1%. В абсолютних величинах ми можемо говорити про подальше збільшення замовлення для природничих наук – на 2,4% порівняно з минулим роком, математики та статистики – на 4,4%, удвічі збільшено обсяг держзамовлення на спеціальність "Матеріалознавство", - зазначає Лілія Гриневич.
А от тим, хто бажає стати юристом, управлінцем, економістом або ж розвинути кар'єру у готельно-ресторанному бізнесі пощастило менше.
"Враховуючи ситуацію та потреби ринку праці, приблизно на 5% в абсолютних величинах було зменшено замовлення за спеціальністю "Право" на денній формі навчання. При цьому 2018-го держава взагалі не виділятиме кошти для підготовки юристів на заочній формі навчання. Також зменшено держзамовлення за галузями знань "Управління та адміністрування" – приблизно на 5,7% в абсолютних величинах, "Соціальні та поведінкові науки" – приблизно на 13,4% в абсолютних величинах, спеціальності "Готельно-ресторанна справа" – приблизно на 9% в абсолютних величинах", – пояснила міністр.
Молодість, яку втрачаємо
Логіка більш-менш зрозуміла: МОН прагне перерозподілити ресурс на ринку праці, аби зменшити безробіття і розвивати пріоритетні для української економіки напрямки. Втім, робить це дещо навпомацки, адже ґрунтовних досліджень немає.
Згідно з даними Держстату, 80-90% безробітних у містах - саме люди з вищою освітою. При цьому кількість людей, які не можуть знайти роботу, скорочується. Якщо у 2016-му їх було 390,8 тисяч, то у 2017-му - вже 354,4 тисячі. З першого погляду оптимістичний показник можна частково пояснити трудовою міграцією. Сусідні країни, економіка яких активно розвивається, вже зараз відчувають дефіцит кадрів і збільшують мігрантські квоти. За даними Центру економічної стратегії, понад 4 млн українців є трудовими мігрантами. Найчастіше на заробітки за кордон виїжджає молодь віком 18 - 29 років.
І тут зовсім неочевидно, що їх вдасться втримати, мотивуючи вчитися у ПТУ або ж професійно розвиватися у аграрній сфері, переїжджаючи у села. Радше навпаки. Не зумівши вступити на досі трендовий юридичний, молода людина може вирушити шукати щастя у вишах іншої країни. Адже якщо платити за навчання, то чому б не там, де потім зможеш отримувати вищу зарплатню.
Тим паче, якщо зараз у сусідніх Польщі та Словаччині дефіцит переважно у представниках робітничих спеціальностей, у найближчі роки може з'явитися голод і на висококваліфікованих спеціалістів.
Трендові безробітні
Але і МОН зрозуміти можна, адже слідувати за бажаннями українців невірно. Новоспечений юрист, не знайшовши роботу, може так само легко виїхати за кордон, втім, державні гроші на його освіту будуть вже витрачені.
"Економісти і правники - це спеціальності, по яких однозначно і давно іде перевиробництво кадрів. На одну зареєстровану вакансію припадає 8,5 зареєстрованих безробітних економістів. А у юристів ще гірше: на одну вакансію - 11 безробітних юристів", - заявив президент Міжнародної громадської організації "Універсальна екзаменаційна мережа" Сергій Мудрук на презентації дослідження "Стан юридичної освіти в Україні".
З вчителями ситуація загадковіша. Так, згідно з Міжнародним рейтингом інновацій (GlobalInnovationIndex) наша країна посідає сьоме місце у світі за кількістю вчителів на одну дитину. Експерти ж нарікають, що часто йдеться про не надто кваліфікованих педагогів післяпенсійного віку. Зарплата у представників галузі залишається однією з найнижчих в Україні, але уряд її поступово підвищує. Процес триватиме приблизно до 2030-го, доки не вийде пристойна сума.
Підход закономірний: вчиш вчителів та викладачів, а вони вже вивчать всіх інших. Мовляв, краще вчити менше (поки на 9,6%), але ліпше.
Очевидно, що одним лише держзамовленням обирати потрібні державі професії молодь не мотивуєш. І тут спливає вічна суперечка: чи то переорієнтовувати економіку в залежності від бажань абітурієнтів, чи то змінювати самі бажання. При тому, що обидва варіанти вимагають активних дій. У другому варіанті - як мінімум, потужної і креативної соціальної реклами. Але поки, наприклад, аграрні професії, багатьом видаються несучасними і неперспективними, заманити на відповідні факультети можна лише немотивовану молодь.
