Слона треба їсти частинами

У нас зараз усі реально йобнулись на дронах. І вдома збирають, і РЕБами бавляться. Ну прямо «Пригоди електроніка. Юкрейніан едішн».

Ще частина народу оргазмує на усякі вундервафлі. То дрочили на Бредлі і Абрамси, зараз чекають чудо з небес F-16.

Водночас на цій війні, ми вже втратили 2 хвилі, найкращої в історії війн, піхоти:

• Контрачі і АТОшники у 2022-му.
• Вмотивовані мобілізовані у 2023-му.

Більше, ні перших, ні других воїнів такої якості у нас НІКОЛИ не буде! Рекрутинг мені в гланди.

Але зараз не про те. А про грішну землю, в буквальному сенсі.

Коли ми звільняли території у 2022-му, то усі охуївали від інженерки ворога. Бліндажі у два поверхи, окопи в кращих традиціях Першої світової, доти і капоніри, закопані в землю кунги і контейнери. І все це обшито деревом, з дверима на завісах, сходами і усякими переходами. Були навіть підземні сауни і т.д.

Коли сталась «фортеця Бахмут» (серед військових більш відома, як їб&чий Бахмут), усі хто хоч якось з тим проклятим місцем був повʼязаний, сходились на одному: в значній мірі ми проїбали Бахмут через інженерку (з березня 2022-го до січня 2023-го був майже рік пройобаного часу).

Але падіння Бахмута мало б стати уроком. Мало б! Але якось не стало.

Бо після цього, почався «славнозвісний, широко анонсований контрнаступ літа 2023». Про дану сторінку війни ще буде багато сказано, але тут ми вперлись в інженерку ворога. І не на висотах, не в урбанізованому просторі, а серед безкраїх степів українського півдня. І як? Прорвали? Ну Ви напевно в курсі.

Коли ми оцінюємо час, який був у росіян на підготовку і місце розташування, а потім міняємо сторони місцями — то картина дуже сумна. Бо у нас, або бетону б не підвезли, або дошка закінчилась, або трактор зламався, та й взагалі нахуй будувати ті укріплення, якщо ми плануємо йти звільняти Крим?!

Те що її візьмуть росіяни, викликає сумніви хіба у коматозника, який лежить під ШВЛом десь з 2021-го року.

Але що далі? Чи готова лінія оборони за Авдіївкою? Як там справи з облаштуванням позицій на підступах до Курахового, Костянтинівки і Покровська?

Якщо викопані тракторами рови сирої землі — це і є облаштуванням ліній оборони у розумінні керівництва держави, тоді це ситуйовина взагалі не заїбісь.

Ну і одразу раджу шукати ще тих йобнутих і відважних піхотинців, які в сирих необладнаних канавах будуть тримати оборону. Ще й в еру FPV. От незадача.

І ми знову повертаємось до інженерного облаштування ліній оборони і ресурсів, які на те виділяються.

Тут відповідальність на 100% на тому, що ми називаємо Держава, бо армія дуже обмежена в можливості на щось вплинути. Навіть у розпиздованому, прифронтовому Лимані, минулої зими, наші військові, для укріплень, мусили погоджувати вирубку дерев в тих чи інших місцях з місцевими адміністраціями і усякими уйобками.

Тобто Ви зрозуміли?! Електрики нема, газу нема, пів міста побито нахрін, ворог за 20 км від міста, але сосну в лісі просто так рубати не можна.

Це українська війна малята.

Місцевий прокурор може бути хоч сто разів підар і сєпар, але якщо Ви тримаєте росіян на відстані - він вас буде грати як захоче.

І так по всіх матеріалах і техніці.

Якось їдучи через м. Дніпро, я звернув увагу скільки там ведеться будівництв. І я вам хочу сказати, що станом на січень 2024-го року, враховуючи усі тенденції війни, і повну неясність перспектив — то таки треба бути йобнутим на всю голову, щоб купляти квартиру, на майбутнє, в будь-якому місті, як мінімум Лівобережжя України.

Я сам з Франківська, і то більше розглядаю на майбутнє, як безпечну гавань — Чехію чи Іспанію, а ще краще в Аргентину або США. Якщо звісно, колись виберусь з цього двіжу.

Зараз, усі трактори Полтави, Дніпра, Павлограда, Чернігова, Сум, Харкова, і не тільки, — мали б хуярити цілодобово в інтересах тих чи інших оперативних командувань по своїх напрямках стримування ворога. І не лише трактори, а й бетоновози, самоскиди, маніпулятори і т.д.

Бетоном і арматурою, зараз треба будувати не НАД землею, а ПІД землею. І не у Дніпрі, а за 20-30-40 км в глибині від нинішньої лінії фронту.

А якщо ні, ну то готуйтесь зустрічати спочатку наші розйобані війська, потім ворожі бомби, а потім і ворожі війська на згарищах власних домівок.

Недавно прочитав трохи вижимок з книги журналіста The Economist про нашу владу і її розуміння реальності напередодні вторгнення. Але я не думав, що збіговисько далбайобів станом на 23 лютого 2022-го року, так ніхуя і не еволюціонує до от уже лютого 2024-го.

Армії треба мішки та пісок, дошки та клейонку, колоди та щебінь, бетон і арматуру. Але ніщо з цього армія не може здобути в бою чи бодай безперешкодно використовувати навіть у зоні бойових дій. І це все ПОВИНЕН забезпечити Уряд і Державні структури!

Про спеціалізовану техніку — я взагалі мовчу. І якщо Держава забиває йух на солдата (а інженерка - це на 100% про турботу за життя і здоровʼя солдата), то схуялі Ви вирішили, що той солдат буде до останнього стояти в болоті по пояс за таку Державу?

А тепер додайте до цього, не дуже високі моральні якості нового поповнення військ, обмеження в якості бойової підготовки бійців і т.д.

Коли росіяни відходили з правого берега Херсонщини, то місцеві розповідали, що інженерна колона йшла вздовж села протягом двох днів.

Я не певен, що усі наші інженерні війська, не пройдуть маршем через те ж село з усією технікою за кілька годин.

І для волонтерів!

Якщо Ви працюєте з бригадами, попитайте за інженерну техніку. Так, то дорожче, то не так круто, як пікап. Але, якщо Ви зможете дістати для якоїсь бригади добрий трактор, самоскид чи автокран — це врятує більше життів ніж будь-який пікап для поїздок на Нову Пошту.

Допомагайте інженерам і їхнім підрозділам! Бо дуже часто це не такі модні і медійні підрозділи як 3 ОШБр, Азов, ДШВ чи Морпіхи. Але вони здатні рятувати сотні і тисячі життів, якщо будуть мати чим.