Сьогодні час активно працювати із Конґресом США
Адміністрація президента Дональда Трампа не налаштована проукраїнськи. Тому слід посилити взаємодію з американськими парламентарями.
Влітку закінчується пакет військової допомоги Джозефа Байдена і поки що в американському бюджеті не передбачено нових поставок зброї Україні. Позиція адміністрації Трампа зрозуміла, їх ставка була на швидкі переговори і завершення бойових дій.
Схоже, «план Б», що путін просто не збирається припиняти війну, у Вашинґтоні чомусь не розглядався і став для Трампа і його команди сюрпризом. Хоч було настільки очевидно, що путін:
- тягнутиме час;
- вимагатиме нереального;
- маніпулюватиме;
- бубонітиме про «пєрвопрічіни конфлікту»;
- перекладатиме відповідальність на Україну;
- але точно не зупиниться.
Але Вашинґтон, навпаки, збирається відновити торгівлю з Москвою і це дуже небезпечно. На жаль, попередня американська адміністрація давала зброю настільки дозовано і з такими перервами, що це допомогло нам вижити, але не зупинити ворога.
Ми втратили час, але найгловніше, — ми втратили забагато своїх людей. Однак на тлі всього, що несеться зараз, варто ще раз подякувати Байдену за попередню підтримку, без якої Україна не вистояла б ці 3 минулі роки.
Наразі ми не знаємо, які рішення прийме нинішня адміністрація в умовах фактичного провалу мирних переговорів. Адже навряд чи хтось вірить в швидке припинення вогню, та й важко в це вірити під ракетними атаками й роєм шахедів щоночі.
Спостерігаючи нерішучість і слабкість Заходу, який знову обмежується кулаками в повітрі, замість заїхати ними в знахабнілу московитську пику. Під час дискусії про угоду про мінерали ми запитували українських перемовників:
- Як вона наближає Україну до миру?
- Де там безпекові гарантії?
Хочеться зрозуміти, як наближають мир 30 підписаних безпекових угод і красиві фото із «коаліцією охочих і рішучих». Заяви про рішучі санкції, якщо вогонь не припиниться, так і залишилися заявами.
Атаки РФ тривають, путін наповну користується безкарністю і слабкістю Заходу. Прикметно, що позавчорашньою двогодинною розмовою із Трампом він виграв час і розірвав свою міжнародну ізоляцію.
Прямі переговори, про які говорить путін — це пастка для України. За столом миру мають бути гаранти виконання домовленостей, ті, з ким підписані безпекові угоди: США, Британія та ЄС.
Інакше РФ знову безкарно брехатиме, тягнутиме час і вбиватиме, а тому Україна має наполягати на присутності партнерів і гарантів на мирних переговорах. Єдине, що може вплинути на наступні рішення адміністрації Трампа щодо України — позиція Конґресу й американська суспільна думка.
У Верховній Раді вже кілька місяців лежить звернення до Конґресу США із закликом продовжити збройну підтримку, але «слуги» категорично відмовляються виносити його у залу. Втрачаючи час, замість максимально активізувати роботу з демократами й республіканцями.
Ми можемо скільки завгодно ображатися на світ, який дійсно живе своїми проблемами, виборами, інфляцією, економікою й міграційними кризами. Проте, будьмо чесними і дамо відповідь собі на 2 наступні запитання:
- Чи ми самі все робимо для посилення України всередині й назовні?
- Чи використали всі можливості для зовнішніх комунікацій?
Сьогодні час активно працювати із двопалатним Конґресом США, республіканцями та демократами. І з ЄС, який має, нарешті взяти на себе більшу відповідальність за європейську безпеку.
