Стоїть серпень. Пастор Шлаг скрипить лижами

Чорна діра квартальної нежиті всмоктує покидьків (регіоналів, компартійних совків-перестарків, кон'юнктурників, стеряних кив і перекоти-ямщикових) і, на жаль, затягує у своє зелене багно й ще донедавна пристойні душі.

Дослухайтесь, як не вельми стійка особень, приймаючи постриг у трупу блазнів, виправдовує своє юдське пристосуванство щирим прагненням пособити вітчизні! Мовляв, за покликом серця іду рятувати країну, і присягався не Зе, а народу. Ну-ну.

Черговий напад меланхолійного спліну викликав скандал з вагнерівцями у «революційному» Мінську (даруйте, оптимісти, але ми таки схиляємося до пшикового варіанту у протистоянні поліщучки Алєсі з бацькою Лукою: і маси не ті, і вожді ще напівфабрикати).

Враховуючи досвід оманського круїзу партнера Мендель, правди про десант пригожинських кухарчуків до передвиборного Мінська нам можуть і не розказати. І нехай!

Усі фейкові вкидання і достеменно об'єктивна інфа про запізнення вахти путінської сек'юриті на рейс до Венесуели через Стамбул, про чесний намір профашиста лукашенки віддати групу «бурятських шахтарів» Україні і карколомну операцію нашого СБУ, злиту ворогу Козирем, найменше спонукають до серйозних висновків. Головне у цьому детективно-шпигунському лайні – його феєричність!

У витоку інформації з надійних, впритул наближених до Володимирської, 33 джерел особливо вразила деталь плану з імітацією нашим кротом нападу мігрені у небі точнісінько над Борисполем! Потреба негайної госпіталізації «підсадного вагнерівця» (насправді – мужнього, простого капітана з трупи лейтенанта Баканова, практично вже героя України, талановитого актора, як і всі його колеги з оточення Лисого і Юзика) мала б змусити екіпаж Белавіа зробити вимушену посадку у Києві.

На до ліктів закривавлені руки трьох десятків бойовиків з "Д/ЛНР" біля трапу вже б чекали бійці дуже невидимого фронту з кайданками наперевіс. Ймовірно, що ними (кайданками – авт.) нервово, в унісон із зубами присутніх на прогоні відосика клацав би головний шоумен країни у передчутті тріумфу напередодні а) Днів Прапора і Незалежності, б) Рош га-Шана, в) місцевих виборів і г) днюхи Мендель (3 вересня, 33 роки, незаміжня і, як сама офіційно призналася, практично невагітна – Вікіпедія).

Прикидаючи на око загальну живу вагу вагнерівського людського матеріалу для чергового обміну з колегою Недопалком. Якщо вся політика цих зелених недолугостей є бенефісом блазня, то що, крім огиди, може викликати й оцей вагнерівсько-есбеушний спектакль?

От ми теж не відкидаємо цілком правдоподібної версії, що й ця «циганочка з виходом» танцюється більше для відволікання уваги електоральної маси, настраханої ковідом і чим далі очевиднішою голизною вискочки.

Ваша, панове, справа, кому вірити – Єрмаку, котрий божиться у непричетності до діяльності силових структур? Редакторові "Цензор.нет" Бутусову, котрий, здається, готовий пред'являти плівки із записами зрадницьких розмов приофісних мужів? Так похапливо звільненому з посади начальника ГУР МОУ Бурбі?

Зачіпає інше. Болючіше. Хай діди Кравчук з Фокіним втратили часово-просторову орієнтацію, що абсолютно логічно як для віку, прости господи, переговорників, так і для їхнього світогляду. Цікаво, чи Вітольду Павловичу, бува, й зараз ввижаються натовські авіаносці на рейді під Русанівкою? Чи він вже НЛО виглядає?

Шкодуємо за вибором бойового і заслуженого офіцера, легендарного диверсанта, що було задав жару окупантам в Криму, Кирила Буданова, який прийняв запрошення вступити до малоруської команди. Певно ж, конфідент і має бути показово ніяким, таким, яким подав себе новоспечений головний Штирлиць України в коментарі інциденту з вагнерівськими «лицарями бронежилета і РГД-5». Та воно так – з ким поведешся… Від правильних  «букоф» відгонить пеніциліном.

Хлопців з Головного управління розвідки Міноборони, котрі ретельно переглядають в мережах усе, пов'язане з прізвищем їхнього нового начальника, просимо нагадати Кирилу Олексійовичу народну казку про Іванка і сестру його Оленку. Як же слізно дівчатко умовляло братика не пити водиці з калюжки у ямці від козячого копитця: «КоЗЕням станеш!!».

А повернути людську подобу буває, ой, як нелегко. Навіть у казці.