Верховна рада України оголосила відбір на дві вакантні посади у Вищій раді правосуддя за своєю квотою
За підсумками засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, яке відбулося 12 жовтня, список із 25 кандидатів, які подали документи на конкурс до ВРП, значно скоротився.
Із 25 осіб у ньому залишилося лише 15.
На одне крісло члена Вищої ради правосуддя тепер претендує по 7 осіб. Попереду на кандидатів чекає ще як мінімум Етична рада, яка перевірятиме їхню доброчесність.
Серед 15 кандидатів, які залишилися є і представниця суддівського корпусу міста Полтави. Це суддя Лариса Гольник, котру вперто проштовхують до Вищої ради Правосуддя громадські організації, що існують за рахунок поглинання грантових коштів. Також підтримують Ларису Гольник представники політичної партії "Голос", котра за 2 роки встигла втратити всю електоральну довіру та стала посміховиськом Українського парламенту (поступившись у даному статусі лише "Слугам народу", котрі одержали перемогу за кількісними показниками).
Це вже не перша спроба Гольник потрапити до Вищої ради правосуддя. Проте минулі результати конкурсу виявилися для неї невтішними.
Маємо сподівання, що Етична рада досить скрупульозно поставиться до перевірки доброчесності Лариси Владленівни.
А питання мають виникнути.
За кількістю згадок в актах Вищої ради правосуддя Гольник може посперечатися з багатьма своїми колегами. За період 2018-2021 років на Ларису Гольник надійшло більше 20 скарг до Вищої ради правосуддя. Але більшість скарг на суддю Гольник Вища рада правосуддя або залишала без розгляду, або розглядала та відмовляла у притягненні судді Гольник до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року по справі № 1515/2дп/15-21 було встановлено факт порушення фейковою суддею Гольник норм Кодексу суддівської етики, але ВРП відмовилася притягти сповідувачку ідей Адольфа Гітлера до дисциплінарної відповідальності.
Цитуємо текст рішення ВРП:
"З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. порушила правила суддівської етики, однак не встановлено достовірних фактів, що такі дії судді мали наслідком підрив авторитету правосуддя, а отже, це порушення не є таким, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та, відповідно, має наслідком дисциплінарну відповідальність".
І це не поодинокий випадок!
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 14 травня 2021 року по справі № 1032/1дп/15-21 було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гольник Лариси Владленівни.
Цією ухвалою ВРП роз'яснила, що виконувати вимоги щодо термінів подання декларації доброчесності суддею, встановлені пунктом 2 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджені рішенням ВККСУ від 31 жовтня 2016 року № 137/зп - 16, з огляду на пункт 83 Висновку ОБСЄ, повинні тільки лохи та боягузи.
Встановивши факт порушення вимог частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія Першої Дисциплінарної палати ВРП звільняє суддю від будь-якої відповідальності, посилаючись на «незначний термін прострочення», «відсутні ознаки неналежного ставлення до службових обов'язків», «відсутність настання істотних негативних наслідків».
Апофеозом Ухвали стало наступне твердження: "Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді". Два місяці розглядали відкрите провадження за скаргою на дії судді, а через два місяці «встановили» факт відсутності ознак дисциплінарного проступку судді.
Попри численні скандали та скарги до Вищої ради правосуддя суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник отримала премію від громадської організації «Фундація DEJURE».
Як вдалося з'ясувати, така «висока відзнака» була вручена Гольник її знайомими, які працюють у згаданій громадській організації.
Так, до членів правління ГО «Фундація DEJURE» входить Роман Маселко, з яким Гольник тісно співпрацює впродовж тривалого часу.
Маселко навіть зняв заради Гольник свою кандидатуру на конкурсі до Вищої ради правосуддя.
ГО «Фундація DEJURE» позиціює себе як «організацію, створену експертами-правниками з метою сприяння розвитку правовладдя (верховенства права) та реформ у сфері правосуддя в Україні». Одним основних джерел її фінансування є фонд Джорджа Сороса «Відродження».
Лариса Гольник була кандидатом до Вищої ради правосуддя від партії «Голос», одним основних спонсорів якої є пов'язана з Соросом компанія «Dragon Capital».
Варто зазначити, що раніше «суддя» Гольник в переліку осіб, котрі можуть надати їй рекомендації, вказала Лещенка Сергія Анатолійовича, Соболєва Єгора Вікторовича, Шабуніна Віталія Вікторовича, Юрчишина Ярослава Романовича, Чумака Віктора Васильовича.
Якщо перевірити біографії цих «поважних» людей, то стане зрозуміло, хто насправді стоїть за розкруткою «судді» Гольник та її просуванням до Вищої ради правосуддя. Всі ці люди прямо чи опосередковано причетні до антикорупційних організацій, які фінансувалися напряму США та мільярдерами на кшталт Джорджа Сороса, котрі прагнуть до заведення в державні органи України керованих маріонеток, що будуть беззаперечно виконувати вказівки своїх власників.
До чого це приводить? Ми вже бачимо результати таких дій на прикладі українських антикорупційних органів, створених на вимогу «міжнародних партнерів», ті органи займаються чим завгодно, окрім боротьби з корупцією.
Також ми можемо спостерігати цей вплив на прикладі реформи судової системи України. «Псевдорихворматори» вже дореформувалися до ручки: суди завалені справами, які нікому розглядати, фінансування елементарних потреб відсутнє, а корупційна складова стала невіддільною частиною українського правосуддя.
Лариса Гольник була кандидатом до Вищої ради правосуддя від партії «Голос», одним основних спонсорів якої є пов'язана з Соросом компанія «Dragon Capital».
Не дивно, що «суддю» Гольник піарять медіаресурси, власниками яких є «Dragon Capital», наприклад, свого часу Гольник у соцмережах вихвалялася фото зі студії НВ.
Лариса Гольник веде блог на «Українській Правді» (яка нещодавно перейшла у власність Томаша Фіали), який свого часу викликав чималий ажіотаж в суддівській спільноті та серед адвокатського і навколо суддівського середовища.
Зокрема, свою думку щодо блогерської діяльності судді висловив адвокат Олексій Лясковець:
«Після звільнення голови суду у відставку час уже визначитись - Ви громадянка-блогер, можливо письменниця, чи взагалі прес-секретарка НАБУ та/або САП?
Чи суддя, котра здійснює правосуддя та є носієм судової влади?
Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з таким прізвищем та ім’ям як у Вас я не віднайшов, тому гадаю, що все-таки ВИ Є СУДДЕЮ!
Якщо ж стаття написана та підписана суддею, то авторКА цієї статті, на моє глибоке переконання, має і вести себе як суддя, котра здійснює правосуддя від Імені України та є носієм судової влади!
Як на мене, суддя повинна бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання ВИСОКИХ стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Можливо у Вас інші стандарти, то підкажіть які та хто їх для Вас встановив чи написав
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини (скажімо як я та інші читачі УП) ваша поведінка, як судді, була бездоганною. Бездоганною не лише під час того коли на Вас мантія, а постійно!
Участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої НЕ ЗАВДАЄ ШКОДИ авторитету судді та судової влади.
Не хочу коментувати сам зміст цієї статті в УП, але вона пронизана зневагою не лише до суддів та судової гілки влади, вона містить принизливе ставлення до інституту Президента України, вихваляння протиправних, незаконних дій НАБУ та САП задля легітимації цих дій в очах суспільства!
P.S. Пишіть краще гарні та зрозумілі для сторін рішення, щоб коли читатиме Ваші рішення пересічний громадянин він зрозумів би, що правосуддя відбулось!».
Також ми звернули увагу на те, що «суддя» Гольник не цурається відвідин форумів Віктора Пінчука. Вона була помічена на форумі YES та виставляла у соцмережах фото з форуму YES, де вона селфить поруч з «найвеличнішим Генеральним прокурором України» Юрієм Луценком та Леонідом Кучмою.
Як на нас, жодна поважаюча себе людина не піде на форум YES і тим паче не буде виставляти фото з даного форуму.
Проте, це не про «суддю» Гольник, вона не має ні принципів, ні самоповаги. Декларуючи принципи боротьби з корупцією та місцевим олігархатом, Гольник пишається участю у форумах YES, організованих Віктором Пінчуком для відмазки свого тестя Леоніда Кучми в очах європейських партнерів. Хочемо нагадати для тих, хто забув, що після вбивства Георгія Гонгадзе Кучма став незручною фігурою на міжнародній політичній арені, і Віктору Пінчуку знадобилося кілька років та сотні мільйонів доларів для хоч би якогось відбілення Кучми в очах міжнародної спільноти. Саме з цією метою було запущено проєкт щорічних форумів YES та Українських сніданків в Давосі. Напевно і «суддя» Гольник вважає, що для її особистого піару будь-які засоби згодяться.
Нагадаємо нашим читачам деякі характерні віхи життєвого та «трудового» шляху відомої у нашому місті судді. Ми детально не згадуватимемо ті кримінальні та адміністративні справи, які через непрофесіоналізм судді були поховані. Зупинимося лише на її більш резонансних «досягненнях».
Лариса Гольник, стала відомою у місті Полтава ще в ті давні часи, коли погодилася, в рамках НСРД, обладнати свій суддівський кабінет засобами технічної фіксації, з метою провокації хабара міським головою Полтави Мамаєм. І якого незабаром попередила про операцію силовиків. Це тоді викликало значний резонанс у місцевому політикумі.
Але тепер не заважає «судді» ті події та своє пізніше липове протистояння з Мамаєм в судах, пригадувати за першої-ліпшої нагоди як досягнення. Не дарма в народі говорять: язик він без кості.
«Добросердечна» суддя Гольник відома ще й тим, що врятувала від тривалого ув'язнення місцевого педофіла, який фотографував оголених 6-річних дітей.
Суддя застосувала в своєму рішенні дивне формулювання: враховуючи щиросердне розкаяння, суд призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції суду.
Тим самим, вона здивувала багатьох інших суддів, яким можливо й не звикати фальсифікувати справи, але щоб такі, то – ні.
Те рішення дало журналістам привід припустити, що Гольник абстрагована від суспільної моралі, загальнолюдських цінностей або навіть зростала не серед людей.
А 7 років тому, Гольник стала фігурантом чергової кримінальної справи, того разу на пару зі своїм чоловіком, блогером Гавриленком. Подружній підряд поцупив у внука психічно хворої бабці Євгенії Лутаєнко металевий гараж, який розташований саме на подвір'ї будинку в центрі міста, де мешкає суддя.
Претензії Гавриленка до спадкоємця базувалися на фіктивному договорі купівлі-продажу, про що ми також повідомляли у своєму розслідуванні. Хоча раніше у заповіті бабця й вказала, що все належне їй майно переходить її внуку.
До слова, чоловіка судді їх сусіди порівнюють з відомим персонажем роману Ільфа і Петрова – завгоспом 2-го будинку Старсоцбезу, який був сором'язливим злодюгою. Вся істота якого протестувала проти крадіжок, але не красти він не міг. Він крав, і йому було соромно. Крав він постійно, постійно соромився, і тому його щічки завжди горіли рум'янцем збентеження, сором'язливості, і конфузу.
Чоловіка судді їх сусіди порівнюють з відомим персонажем роману Ільфа і Петрова – сором'язливим злодюгою. Вся істота якого протестувала проти крадіжок, але не красти він не міг.
Крім цього суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник продемонструвала свої специфічні вміння у царині PR. Минулого року вона завітала до активіста Сергія Стерненка, відомого конфліктом з одеським мером Трухановим, який знаходився під домашнім арештом в Києві, за звинуваченням у перевищенні самооборони.
Гольник вирішила «перевірити», як Стерненко відбуває домашній арешт».
Слід нагадати, що Гольник тісно співпрацюючи з поліцейськими в рамках оперативно-розшукової справи, надала можливість працівникам поліції облаштувати свій кабінет засобами відео- та аудіофіксації для провокування міського голови Полтави Олександра Мамая на дачу хабаря, а потім, імовірно, сама й повідомила Мамая про засідку правоохоронців. В результаті ОРС закінчилася пшиком. Розумні люди мають великі сумніви, що Гольник тягне на двійника кіношного антикорупціонера, такого собі комісара Каттані.
Після провалу ОРС Гольник виклала в мережу легалізоване (?) відео, отримане в результаті проведених негласних розшуково-слідчих дій. Атож, передумовою зведення новоявленої святої мучениці й страдниці на престол «боротьби» з корупцією стала розкрутка Гольник представниками однієї з мікро-партій із майже нульовим рейтингом, яка із залученням підгодованих блогерів поширювала це відео в медійному просторі.
Щодо цієї справи, то можна зробити висновок про те, що «суддя» Гольник слабенько розуміється на усталеній практиці ЄСПЛ. Адже Європейський суд з прав людини прямо вказує, що провокація злочину свідчить про поширення функції поліцейських від оперативних співробітників на провокаторів. Й у нашому випадку поліцейські не просто «приєдналися» до розслідування злочину, який вчинявся, а власне спровокували його. Неминучим висновком із зазначених обставин є те, що поліція не обмежилася розслідуванням злочинної діяльності пасивним по суті способом, а справила вплив, який призвів до вчинення злочину.
Підсумовуючи сьогоднішні одкровення, ми звертаємося до тих хто буде перевіряти доброчесність судді Гольник з проханням досконально вивчити біографію претендентки на членство у Вищій раді правосуддя «судді» Гольник та не допустити її присутності в цьому органі. Присутність Гольник у ВРП є прямою загрозою системі правосуддя України, її незалежності та принциповості.
Кожен українець, котрий стикався з українськими судами, має уявлення про те, що там відбувається, але кейс «судді» Гольник – саме той показовий приклад, якою не повинна бути суддя. І тільки в наших з вами силах не допустити подальшого руйнування судової системи України, руками «судді» Гольник та її хазяїв і посіпак.