Полтавська суддя Гольник продовжує піаритися на справах Мамая

Виміри
14 січня, 13:14

Своє протистояння з ексмером Полтави суддя пригадує за першої-ліпшої нагоди.

У той час, коли юридичні здібності судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник лишаються під знаком питання, пані Лариса продовжує демонструвати вміння у царині PR. Щоправда, ризикує перетворитися на автора одного сюжету.

13 січня на сторінці Лариси Гольник у Facebook з’явився допис, у якому суддя вкотре розповіла про своє «героїчне» протистояння з колишнім мером Полтави Олександром Мамаєм та його адвокатом Олександром Ковжогою.

Така одноманітна інформаційна стратегія по-своєму дієва. Полтаві в принципі не особливо щастило з мерами, а з Мамаєм – і поготів. Тож розповідати про протистояння з корумпованим мером справді вигідно. Втім, чи справді існують підстави для піару?

14 травня 2013 року падчерка Мамая Ірина  Климко звернулася до Полтавської міської ради з заявою про надання їй дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території земель, що належать на праві комунальної власності територіальній громаді міста Полтава.

17 травня 2013 року депутати Полтавської міської ради на тридцять першій сесії шостого скликання, крім інших винесених на сесію питань, прийняли рішення про надання дозволів ряду підприємців на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. В тому числі такий дозвіл надано ФОП Климко Ірині Григорівні.

29 та 30 квітня 2014 року заступником начальника УБОЗ УМВС в Полтавській області Ботвиною В.О. за даним фактом складено два протоколи про вчинення корупційного адміністративного правопорушення за ст. 172-7 КУпАП, один відносно Мамая, а інший відносно Климко.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Мамаю ставилось за провину те, що він, перебуваючи на посаді міського голови, будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, не повідомив Полтавську міську раду про наявність конфлікту інтересів, а саме про суперечність між його службовими повноваженнями та особистими інтересами у вирішенні майнових інтересів його падчерки Ірини Климко.

У свою чергу Ірині Климко правоохоронні органи ставили за провину те, що остання, будучи депутатом Полтавської міської ради, не повідомила про наявність конфлікту інтересів при розгляді питання щодо надання ФОП Климко І.Г. дозволу на розміщення тимчасових споруд.

Вказані протоколи про вчинення адміністративних правопорушень надійшли на розгляд судді Октябрського районного суду Полтави Ларисі Гольник.

8 травня 2014 року Гольник визнала Климко винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та наклала на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Полтавська суддя Гольник продовжує піаритися на справах Мамая_1

Будучи незгодною з таким рішенням судді Гольник, Климко подала апеляційну скаргу. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 2 червня 2014 року постанову судді Гольник було скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому апеляційним судом зазначено, що обставини справи судом першої інстанції досліджені поверхово, істотні з них, які потребували об'єктивного дослідження для її правильного вирішення, залишилися поза увагою суду безпідставно.

Крім того, відповідно до чинного на той час законодавства, а саме закону «Про засади запобігання і протидії корупції» в редакції від 18 травня 2013 року, до терміну «близькі особи» падчерка включена не була.

До речі, на вказані вище обставини у своїй промові в судовому засіданні звертав увагу судді захисник Климко, проте суддя на такі доводи ніяк не відреагувала та взагалі не виклала мотивів їх неприйняття у своєму судовому рішенні.

З іншим протоколом, про вчинення корупційного правопорушення Мамаєм, історія ще цікавіша. В провадження судді цей протокол надійшов за три тижні до закінчення термінів накладення адміністративного стягнення.

Після довгої судової тяганини 31 січня 2015 року Гольник задовольнила заяву представника Мамая про її відвід у зв'язку з тим, що прокуратурою Полтавської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове слідство по кримінальному провадженню за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання у Мамая суддею Октябрського районного суду Полтави Гольник Л.В. неправомірної вигоди за прийняття позитивного рішення по справі про адміністративне правопорушення.

В подальшому, протокол про адміністративне правопорушення щодо Мамая за ст. 172-6 КУпАП був направлений за підсудністю до Решетилівського районного суду Полтавської області, який постановою від 28 жовтня 2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Мамая закрив у зв'язку із закінченням термінів накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що такі терміни закінчились ще 26 травня 2014 року, коли справа перебувала в провадженні Октябрського районного суду Полтави.

Полтавська суддя Гольник продовжує піаритися на справах Мамая_2

Разюча «оперативність» Гольник у справі Мамая – не єдине, чим вона встигла відзначитися.

Свого часу на розгляді у судді Гольник перебували матеріали кримінальних проваджень № 1/554/2/2018 по обвинуваченню Бур'ян Оксани Павлівни у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ч. 2 ст. 190 КК України, яке було зупинено постановою суду від 29 січня 2014 року у зв'язку з оголошенням розшуку підсудної, та № 1/554/4/17 по обвинуваченню Юхна Василя Івановича (імовірно чоловіка, на даний момент вже колишньої судді Ленінського районного суду Полтави Юхно Світлани Петрівни) за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, яке було зупинено постановою суду від 19 грудня 2013 року у зв’язку з тяжким станом здоров’я підсудного.

16 квітня 2015 року у Гольник закінчився п’ятирічний термін повноважень судді, на який вона була призначена відповідно до Указу Президента України. В зв’язку з цим вона була позбавлена права здійснювати правосуддя до вирішення питання про призначення її на посаду судді безстроково, що зобов’язувало її передати всі справи і матеріали, які перебували у неї в провадженні на час закінчення повноважень судді.

Діючи всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також Кримінально-процесуального кодексу України, суддя Гольник після закінчення повноважень судді не передала в канцелярію суду для визначення підсудності за іншими суддями та утримувала у себе понад три з половиною роки вказані вище кримінальні справи.

Варто звернути увагу на те, що обидві справи були зупинені провадженням, перша у зв’язку з розшуком обвинуваченої, а остання – у зв’язку з захворюванням обвинуваченого.

Це за умови, що провадження розшуку обвинуваченої можливе лише на підставі ухвали суду, максимальний термін дії якої шість місяців, після чого він підлягає продовженню шляхом постановлення нової ухвали, чого суддя без повноважень робити не могла і не робила, хоча на її адресу надходили звернення від компетентних органів з проханням про продовження розшуку обвинуваченої.

Гольник також не повідомляла про це керівництво суду, що може свідчити про її зацікавленість в ухиленні обвинуваченої від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.

За цими фактами заяву до правоохоронних органів подавав журналіст і громадський активіст Геннадій Сікалов. Одначе справа стосовно Гольник «застрягла» на рівні полтавського теруправління ДБР.

Минулого року Гольник намагалася потрапити до Вищої ради правосуддя. Проте результати конкурсу виявилися для неї невтішними.

Уміння самопіару справді корисні. Але вони працюють не всюди.
 

Читайте також:
Журналісти розкрили деталі впливу ексзаступника Адміністрації президента Януковича на українські суди.
10 січня, 07:19
Підозрюваному продовжено строк тримання під вартою до 14 лютого 2020 року включно.
24.12.2019, 21:58
Наразі в активах Юрія Шаповалова контроль над «Батьківщиною» та впливи в «Слузі народу».
вчора, 11:47