У ресурсної федерації немає майбутнього, це вже очевидно, хоч до її розвалу шлях не близький. На жаль, Україна проллє ще вдосталь крові...
Існує беззаперечний історичний факт — у російській та совєцькій імперіях після всіх воєн жити ставало лише гірше всім категоріям населення, крім панівної верхівки (десь 1%). Адже як відом війни спочатку надривають економіку і жеруть у горнилі боїв людей, а потім усе це місиво летить у трубу.
Однак, якщо у добу СССР були відносно розумні, хоч і криваво підлі, вожді та ціною колосальних зусиль впокорених народів «підіймали країну з колін», то путінська банда вже злила країну і після війни нічого не підійматиме, крім хіба келихів із бренді у Дубаї. Про це свідчить статистика збагачення кремлівських олігархів за минулий рік.
Нині основну масу російського населення досі «війна не стосується, адже вона ж десь на Донбасі, а ми — в іншому місті». Цьому горезвісному «глибинному народу-бурундуку» видається, що і після війни «все буде як раніше» (не буде, українці зроблять все, щоби московія не відродилася!).
З голів цих зазомбованих пропагандою людських істот, схоже, вивалюється й інша проста думка: як раніше не буде вже нічого, ніколи, ніде і все з тих же причин — економіка РФ у занепаді. А путінське марення про зростання у 3% (сподіваємося, ніхто з адекватних людей не слухає й не вірить у подібні цифри — прим. ред.) є фікцією. Оскільки «зростання» відбувається шляхом реконсервації підприємств військово-промислового комплексу, куди заливаються трильйони грошей платників податків.
Ось, уже майже 10 років як Кремль утилізує свої та намагається знищити людські ресурси України: когось безпосередньо на фронті, когось примушують до втечі за кордон, що викликає жахливий дефіцит кадрів (навіть ворожі пропагандисти це визнають). Плюс до цього проти росії запроваджено санкції, які Захід не скасує ніколи ще дуже довго, тож ізоляція РФ та її васалізація від КНР — бонуси (не)далекоглядної політики бункерного діда путіна.
І ось тут ми з вами, шановні читачі, підходимо до головного: а ким, власне, затикаються ці соціально-економічні діри на московії? — Bingo! Звісно, що нелегальними трудовими мігрантами з колишніх совєцьких республік Середньої Азії: Кирґизстану, Таджикистану та Узбекистану.
Поміркуймо, хто ж ці «безцінні» кадри en masse? Як правило, низькокваліфіковані та неосвічені, а найчастіше ще й агресивні дикуни зі світоглядом пізнього ісламського середньовіччя, котрий тягне за собою на нову батьківщину весь рід: переїхав один кирґиз/таджик/узбек — за ним весь аул (про що вже свідчать регіональні видання держави-агресорки).
Продуктивність праці (ККД) таких «фахівців» майже нульова, а ось навантаження на федеральний бюджет недоімперії катастрофічне. Оскільки цілі кишлаки з аулами отримують паспорти РФ, жеруть як сарана соціальні виплати та материнський капітал (на відміну від росіян чи поневолених Москвою корінних народів, вихідці Середньої Азії народжують від 3 до 10 дітей).
А ще вони лізуть у владу вже як «громадяни РФ», тягнуть туди ж і родичів (суди, поліція, прокуратура тощо), криміналізують і корумпують усе, як заведено у них на батьківщині, перетворюючи й без того убогу путінську московію на країну «третього світу» з рівнем розвитку Зімбабве. Натомість у російських чоловіків незалежно від етнічного походження спостерігається якийсь колективний суїцид (останнім часом, як відомо, цей «поклик матінки сирої землі» лише посилився).
За жодної влади російській державній системі чоловіки не потрібні, ні свої, ні чужі, бо вони — баласт для того типу господарсько-суспільної структури, що склався після унезалежнення московського улусу від Орди наприкінці XVII століття. Продавчиня та чиновниця/бюджетниця (аналог у приватних структурах — жінка-діловод), а також пенсіонерка — ось стовпи російської державності, саме такі люди бережуть «скрєпи», насаджуючи прийдешнім поколінням.
Окремо варто згадати й про вимивання із російського соціуму чоловіків зі збитим гормональним тлом, залишаючи у ній виключно покірних, смирних осіб (не дарма ж «Смірнов» найпопулярніше прізвище на московії — ця євгенічна макрооперація триває вже кілька століть!), не здатних на опір. На додачу все менше у РФ залишається і жінок, готових та здатних виносити й народити у природний спосіб здорову дитину, без відхилень чи хвороб.
Ще одна проблема, яку крім вузького кола фахівців (демографів і соціологів) не помічає: на московії мінімум 4 мільйони чоловіків безплідні, і за минулі 13 років кількість хворих на цю недугу зросла на 80%. При цьому у суб'єктах ресурсної федерації практично немає мережі чоловічих консультацій, спостерігається дефіцит дитячих урологів; власне, як і в Україні, де здоров'ям нації ніхто й ніколи не займався комплексно, системно, фахово.
«В останнє десятиліття різко скоротилася кількість нормальних пологів і сьогодні на росії їх лише 25%. Кожен третій новонароджений у РФ має відхилення чи недуги, й за станом здоров'я не може існувати самостійно. Велика проблема — невиношування вагітними плоду (до 25% випадків викиднів). Щорічно мимоволі переривається близько 17 тисяч вагітностей. Також росія є однією з країн-лідерів в антирейтингу світових показників мертвонароджень: 33-34 на 100 тисяч, при цьому для порівняння в ЄС — 10, у США — 5. Щорічно близько 50 тисяч дітей на росії народжуються з вадами розвитку. Показово, що до моменту одруження і молоді жінки, і чоловіки вже хворі, а ми лише боремося з наслідками», — невтішні у своїх висновках російські медики.
Відтак імпортозаміщення, зокрема й у демографічному вимірі, яке кремлівський режим путіна ховає за багатонаціональною пропагандою за фразою «Я — лакець, я — русскій, я мордвин, я — бурят» або ж «сто народів — одна країна» остаточно перетворює майбутню постросію на «плавильний котел». У ньому немає місця слов'янству чи фіно-угоризму, натомість вдосталь казематів від безрідних космополітів.
Наприкінці зацитуємо доволі показовий уривок із листа російського шовініста, свідомого монархіста Константіна Побєдоносцева до царя Алєксандра III Романова у 1886 році: «Ця наша система догляду за інородцями кінець кінцем і довела до нинішнього становища. Будь-яка спроба привести їх до порядку збуджує безглузді пристрасті та претензії. Ми на порозі втрати росією її державності зсередини».
Тож будьмо певні, РФ неодмінно зазнає краху ще за нашого з вами життя, як і всі попередні недоімперії канули у Лету... На це є кілька причин, яких виділимо хіба 3 основні й уже очевидні:
Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, як авторитарний режим теперішньої РФ упевнено і вперто наслідує найганебніші практики доби СССР. Особливо, коли йдеться про геноцид волелюбних народів, першочергово — українців.