Удар по ЧАЕС — чіткий сигнал путінського «миру» світові
Кремлівський бункерний дід надалі залякуватиме людство ядерним попелом. Потенційна угода із бізнесюком Донні Трампом не більше, ніж слова.
Отже, з приводу дронового удару РФ по ЧАЕС... 2022 року під час захоплення Чорнобильської атомної електростанції окупаційно-терористичний контингент РФ розглядав імітацію удару ТРК «Точка-У» по саркофагу, із подальшим звинуваченням у цьому українських захисників.
Ця провокація мала стати сигналом Києву та країнам, які підтримують Україну, що у разі контрнаступу нашого війська, вороже армійське командування готове піти на крайні заходи, щоби запобігти втраті захоплених територій. Потім сталося захоплення Запорізької АЕС в Енергодарі.
І до тепер триває регулярне втручання окупантами у роботу об'єкта та імітація по ньому ударів Сил оборони України із використанням ствольної, реактивної артилерії, а також дронів. Особливо такі дії загострилися у московитів, коли 2023 року пульсувало у просторі очікування контрнаступу українських захисників на Півдні.
Крім того, коли у російської армії щось іде кардинально геть погано, у російської пропаганди відразу ж включається ядерний рупор. Наприклад, або загрози ядерним ударом країнам-антагоністам, або вони активно починають ретранслювати фейки про якісь брудні атомні бомби, які збирає Київ, або загрози ударів і захоплення Курської АЕС.
По суті, російська тоталітарна машина активізує сценарій «ядерних загроз», який працює в обидві сторони, коли у неї виникають серйозні проблеми. І дивним чином удар по ЧАЕС збігся із періодом загостреного обговорення в інформаційному просторі телефонних дзвінків 47-го президента США і пропозицій, що лунали з Вашинґтона.
Пропозицій, які російська пропаганда подає вже за перемогу Кремля, але тоді навіщо сьогоднішній черговий удар по ЧАЕС? Очевидно, процес «переділу світу» для Кремля відбувається не так просто, як хоче путін це видавати напоказ, як було у 2022-му, 2023-му, 2024-му, а воліє показати сценарієм «ядерних загроз», тиснучи Київ і на Захід.
Загнаний у кут бункерний щур, дії якого можуть призвести до глобальної, світової катастрофи, продовжить множити смертоносні провокації. Тому західному світу вже давно слід було б зрозуміти одну просту істину: зі щурами не домовляються, їх цькують і проводять дератизацію, — якщо тільки західному світу та особисто Дональду Трампу не подобається, коли на них тиснуть щури.
