Курська народна республіка невдовзі може (й здатна) вийти зі складу РФ. Сусіднім Брянській, Воронезькій і Білгородській — приготуватися.
Відомий західний OSINT-аналітик на псевдо «Intelschizo» виклав цікаві міркування, чому Сили оборони України обрали саме прифронтове місто Суджа для свого наступу вглиб майбутньої постросії. Перш за всі слід розуміти, що вказаний населений пункт знаходиться у долині, тоді як наші воїни наступають із плоскогір'я.
Фактично, це дає передовим підрозділам української армії вогневий контроль за важливими логістично-траспортними шляхами. Додаймо сюди й прилеглі водойми, зокрема неглибокі, але доволі звивисті річки Суджа (притока річки Псіл) та Олешня (притока власне Суджі) із глиняними берегами.
Від міста на південний схід прямує важлива залізнична лінія, яка допомагає постачати особовий склад і бойову техніку загонам російського угруповання «Сєвєр». Встановлення українського вогневого контролю над залізничною лінією дозволить значно послабити насичення, зокрема, зменшиться запеклий рівень війни у Харківській області.
У зв'язку із вище наведеним варто наголосити, що доля Липців, Вовчанська й опосередковано Куп'янська прямо у ці хвилини вирішується на полі бою у Курській народній республіці. Адже фактично, вся російська логістика у зазначеному регіоні має йти через Білгород, і так завантажений постачанням операцій на Харківщині.
Російське угруповання «Сєвєр» було поділено на 4 дивізіони: 2 наступали на Харківську область, 1 сконцентрований у районі Грайворона, ще 1 у Суджі, де також проходить газогін, яким РФ раніше насичувала Угорщину. Хоча після 24.II.2022 прокачування «блакитного палива» припинилося, контроль над Суджею дає Києву символічний важіль тиску на Будапешт.
Нині підрозділи Сил оборони України наступають у фланг ворожого угруповання «Сєвєр», перерізаючи постачання іншим групам через Суджу. Маємо надію, що одним лише символізмом та позірними успіхами ця фаза деокупації Курщини аж ніяк не завершиться.
Тим часом медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла, що українцям слід бути тверезими націоналістами, відкинувши п'янкий популізм влади та західних партнерів. Швейцарський саміт і ультиматум путіна спростили прогноз кінця війни, коли остаточно буде вирішена доля РФ.