Розмову на цю тему уникають всі: від посадовців до ЗМІ. Мовчазна згода щодо ідеологічної частини серед молоді на окупованих теренах України.
Наче від мовчання проблема перестає існувати. Проте, результат прямо протилежний, оскільки своїм мовчанням ми самі даємо росіянам можливість формувати свідомість наших українських дітей в окупації.
Саме так ми втратили дітей Донецька та Луганська. Зараз ризикуємо повторити ту саму похибку та втратити дітей новоокупованих територій: Маріуполя, Бердянська, Рубіжного, Лисичанська, Мелітополя, Генічеська, Нової Каховки, Енергодара...
Тому давайте про болюче: окупований Донецьк, підлітки святкують День окупації (або як каже офіційна влада росії — «День приєднання наших областей»). Святкують щиро, без примусу, не під дулом автомата; їх ніхто спеціально не збирав, просто для них це дійсно свято.
Чому і чому так? 10 років назад їм було 8-10 рочків, коли почалася війна і всі навколо 10 років розповідали їм про ненависть з боку бандерівців, про примусову українізацію, про навмисні обстріли Донецька.
Всю дику брехню та маніпуляції російської пропаганди їм подавали в школах. Тож, як гадаєте, за 10 років вдалось їх навчити тóму, хто ворог, хто зло? Безперечно; а тепер подивимось на себе:
Тепер до донецько-луганських дітей доєднались тисячі дітей Приазов'я. Лише в Маріуполі 11,5 тисяч малечі щодня йде до школи, де її вчать любити росію та ненавидіти Україну, бо цьому присвячено не менш половини часу.
Додатково маємо зростальне охоплення путін'юґенду всіх вікових категорій — «ЮнАрмія», «Молода Гвардія», «Двіженіє пєрвих», «НеоКомсомол». Команда путіна перетворює дітей на дерев'яних солдатів Урфіна Джуса, покірних яничарів.
А ми? А ми — мовчимо, не помічаємо, удаємо, що дітей в окупації не існує, що буде далі легко передбачити; достатньо подивитися на достроковий випуск «воєнного училища» у Донецьку 2022 року.
Там же діти, яким на початок війни було по 12-13 років за власним бажанням достроково пішли на фронт вбивати українців «За Донбас». Або, де святкують на вулиці День окупації однолітки наших дітей, щиро радіючи принадам «руzzкаґо міра».