Унікальне підприємство за ціною квартири
Хто прибрав до рук «Бурштин України»
Чи працюватиме далі завод повного циклу: від видобутку до реалізації готової продукції?
Українська влада приступила до активного розпродажу державних підприємств під час війни. Пояснення цьому у чиновників залізобетонне: держава утримує активи, які їй давно не потрібні. Натомість туди може зайти приватний бізнес з інвестиціями і запустити виробництво.
Одним із «баластів», з яким доволі швидко розпрощалася держава, стало підприємство «Бурштин України». 9 листопада на майданчику ProZorro.Продажі з’явилася інформація про переможця аукціону – досі невідоме рівненське ТОВ «Будтранс-Логістик». Фірма виявилася єдиним учасником торгів. За майже 6 тис. кв м адміністративних та виробничих будівель і понад 43 га землі компанія заплатить державі… 6,7 млн грн. Це на 265 тис. грн більше від стартової ціни лоту! При цьому головним активом заводу, ймовірно, є спеціальні дозволи на видобуток бурштину.
«Главком» проаналізував тендер і поспілкувався з експертами щодо подальшої долі колись успішного бурштинового підприємства.
«Вгробили підприємство»
Державне підприємство «Бурштин України» було створено у лютому 2006 року. Спочатку ним управляла Державна служба геології та надр, а за рік до продажу вже опікувався Фонд держмайна. Підприємство має спеціальні дозволи на видобуток бурштину як основної корисної копалини на родовищі Клесівське за півтора кілометра на північ від смт Клесів Рівненської області. Сам же дозвіл на видобуток чинний до 7 червня 2031 року.
«Я був здивований, яке це унікальне підприємство... Воно у собі поєднувало безліч різних напрямів, пов’язаних із бурштином: там є унікальна лабораторія, ювелірний магазин, музей бурштину, цехи, у яких обробляють бурштин та виробляють ювелірні прикраси, створюють картини з використанням бурштину та багато іншого. Ви, напевно, зустрічали бурштинові картини або портрети. Ось це все робиться там», – ділиться враженнями адвокат Олександр Куринський, який надавав юридичний супровід компанії, що мала намір здійснювати рекультивацію земель на Рівненщині.
Тобто, «Бурштин України» було єдиним державним підприємством, яке займалося видобутком та переробкою бурштину, здійснюючи повний цикл – від видобутку до реалізації готової продукції. Та це було раніше.
Як розповів «Главкому» один із колишніх керівників «Бурштин України» (він побажав залишитися інкогніто), нині держпідприємство «вгроблено». До такого стану його доводили, починаючи з 2015-2016 років: Кабінет міністрів кілька разів «зарубав» питання виділення нової ділянки кар’єру для видобутку бурштину. Як згодом з’ясувалося, держпідприємство не мало всіх дозвільних документів.
Іще певний час держпідприємству вдалося протриматися на плаву за рахунок сировини, яку взяли у Держрезерві.
«А кому було потрібне держпідприємство? Гроші отримували з помп (йдеться про «чорний ринок» видобутку бурштину, який процвітав останні роки, – ред)», – наголосив вище згаданий ексдиректор.
Крім того, ДП «Бурштин України» устигло «засвітитися» на скандальних записах Національного антикорупційного бюро у грудні 2016 року. На одному з відеодоказів НАБУ у «бурштиновій справі» тодішній нардеп Борислав Розенблат пояснює агенту Катерині, що «Бурштин України» – не чуже для партії «Народний фронт» підприємство. «…це наше, це пана Полякова (ексдепутат від «Народного фронту» – ред.), ну, їхньої партії відповідальність», – казав Розенблат.
Протягом 2022 року на ДП «Бурштин України» змінилося два керівники. На початку року Фонд держмайна призначив Павла Ніколаєнка. Цей добродій мав певний стосунок до галузі – у 2013-2016 роках керував іншим держпідприємством – «Укрбурштин», яке довели до банкрутства.
На початку липня Ніколаєнка замінив Іван Пустовіт. Попереднє місце роботи Пустовіта – директор дочірнього підприємства, що належить «Рівневодоканалу».
Іще він був помічником-консультантом на громадських засадах депутата Рівненської облради від «Слуги народу» Андрія Карауша. Уже під час війни Карауша обрали головою обласної ради.
За словами Пустовіта, «Бурштин України» вже не здійснює видобування бурштину власними силами, останні три роки цим займалося ТОВ «Аурум Полонез». Приватник працює на родовищі, спецдозволом на яке володіє «Бурштин України». До речі, працює і досі, це «Главкому» підтвердив ексдиректор державного підприємства.
До речі, співзасновником ТОВ «Аурум Полонез» є ексголова правління АТ «Укрзалізниця» Войцех Бальчун. За кошти польських інвесторів свого часу було погашено частину боргів із заплати та податків та відремонтована техніка держпідприємства.
Аукціон без конкурентів
Чи не вперше стартову вартість активів держпідприємства «Бурштин України» на суму 12,9 млн грн озвучила колишня виконувачка обов’язків голови Фонду державного майна Ольга Батова. На початку вересня вона відвідала рівненське підприємство і запевнила, що його виставляють на приватизацію. Через місяць мав відбутися запланований аукціон, але «бурштиновий» лот виявився нецікавим для учасників.
Тоді Фонд держмайна почав поспішно готувати повторний аукціон. Що прикметно: стартову пропозицію знизили вдвічі – до 6,4 млн грн. У підсумку змагатися за активи держпіприємства прийшла лише одна – компанія «Будтранс-Логістик» і її було обрано переможцем. Вартість лота – 6,7 млн грн, що дорівнює ціні двокімнатної квартири у Києві.
До речі, напередодні першого провального аукціону керівник «Бурштин України» Іван Пустовіт висловив сумнів щодо адекватності ціни, яку на приватизацію запропонував Фонд держмайна.
«5 тис. квадратів у Рівному, середня вартість квадрату по місту – $400. От і рахуйте (порахували: вийшло $2 млн, – ред.)», – сказав він.
За даними бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, ТОВ «Будтранс-Логістик» зареєстровано 15 вересня 2022 року у Рівному. Основний вид діяльності – оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. Єдиним засновником і власником записано мешканця Рівненської області Анатолія Месніковича. Як свідчать відкриті реєстри, на Месніковичі також є продовольча компанія «Полісся Захід», що торгує цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. Ще цей чоловік є керівником фірм «Смартін Стар» і «Воркін Старт», що належать вихідцям із Саудівської Аравії та Лівану і спеціалізуються на оптовій торгівлі солодощами та продуктами харчування.
Напрошується логічне запитання: для чого компанії, яку очевидно зареєстрували під аукціон, та її власнику, у якого немає досвіду роботи у бурштиновій галузі, купувати ДП «Бурштин України»?
«Є два варіанти пояснення тому, чому непрофільна компанія придбала підприємство з переробки бурштину, – розмірковує ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у розмові з «Главкомом».
– По-перше, відбулася домовленість на ринку бурштину серед впливових гравців. Не секрет, що ця галузь була і залишилася досить криміналізованою. Сама ж відсутність інших учасників під час аукціону підтверджує припущення щодо оголошення його під конкретних осіб. Друга версія – «Бурштин України» придбали заради приміщень».
Бурштинова галузь була і залишилася досить криміналізованою, вважає ексміністр екології Остап Семерак.
Проте директор ТОВ «Будтранс-Логістик» Анатолій Меснікович запевняє, що не збирається перепрофільовувати бурштинове підприємство.
«Якраз займаємося інвентаризацією держпідприємства, треба думати, як віддати борги людям. Є шість місяців, аби закрити боргові питання. Профіль діяльності «Бурштин України» змінювати не будемо, навпаки – плануємо розширити. Що стосується інвестицій, то це наша комерційна таємниця», – зауважив він у коментарі «Главкому».
На уточнююче запитання, де його фірма візьме стільки грошей, щоби заплатити не лише за купівлю лота, а й ліквідувати борги держпідприємства «Бурштин України», Меснікович відрубав: є спеціальна комісія, яка вивчає ситуацію. І взагалі, за його словами, частина боргів непідкріплена документально.
Питання фінансової спроможності переможця аукціону вилізло неспроста. За відкритими даними, розмір статутного капіталу ТОВ «Будтранс-Логістик» – 12 млн грн. Грубо кажучи, половину цих коштів вистачить, щоб заплатити державі за придбання ДП «Бурштин України». Однак бурштинове підприємство має низку боргів, підтверджених Фондом держмайна.
Станом на кінець червня 2022 року кредиторська заборгованість «Бурштин України» становила 14,45 млн грн. З них 3,3 млн грн – це заборгованість із заробітної плати.
Дійшло до комічного: «Главком» не зміг додзвонитися на відомі стаціонарні номера телефонів ДП «Бурштин України», бо вони відключені. Знову ж таки через борги.
Які перспективи розвитку очікують «Бурштин України» за нового власника, який до того спеціалізувався на солодощах, спрогнозувати важко. При цьому, як вважає ексміністр Семерак, видобутком бурштину все ж таки повинні займатися приватні компанії. Для цього на державному рівні видаються спецдозволи і затверджується рентна плата за користування надрами, як із нафтою та газом. Тим паче, що в умовах війни дуже важливо знаходити кошти для забезпечення боєздатності Збройних сил України.
