В Україні дві війни: одна — з ворогом, друга — із добровольцями
Шість слідчих та 11 прокурорів намагаються посадити добровольця, який затрофеїв російську зброю
Військовослужбовця виправдали суди першої та апеляційної інстанції, але прокуратура оскаржує це у Верховному суді.
25 лютого 2022 року 19-річний київський студент Ілля Лорткіпанідзе став на захист столиці, долучившись до сил ТРО та взявши до рук зброю.
До 4 березня він брав участь у боях на Київщині, де захищав Гостомель, Ірпінь і Бородянку. Зараз він продовжує боронити країну у складі Сил Оборони України, але вже два роки над ним нависає перспектива опинитися за ґратами за ч. 1 ст. 263 КК України (носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу).
Цього вимагають 11 прокурорів, які намагаються посадити Лорткіпанідзе, який у квітні 2022 року, під час боїв на Чернігівщині, захопив російські боєприпаси (112 патронів, постріли ОФЗ та ручну осколкову гранату Ф-1).
«17 квітня 2022 року Ілля Лорткіпанідзе з вищезгаданими трофеями повернувся з Чернігівської області додому до Києва, аби наступного дня з одним із військових підрозділів відбути для виконання завдань на Запорізькому напрямку. За збігом певних обставин у першій половині дня 18 квітня його затримала київська поліція нібито за незаконне придбання та зберігання бойових припасів і вибухових пристроїв – тих самих здобутих на Чернігівщині трофеїв. І марно доброволець Лорткіпанідзе пояснював: бойові припаси та вибухові пристрої не придбав, а заволодів ними в бою з російськими окупантами, ці боєприпаси потрібні йому для захисту України – для виконання бойових завдань на полі бою з ворогом на Запорізькому напрямку», – пише полковник у відставці, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України Ярослав Василькевич у статті «В Україні дві війни: одна – з ворогом, друга – із захисниками».
Він зазначає, що справою Лорткіпанідзе займалася ціла група слідчих київської поліції у складі шістьох осіб і група з одинадцяти прокурорів, які направили обвинувальний акт до суду, за яким військовослужбовцю загрожувало від трьох до семи років позбавлення волі.
14 лютого 2023 року Святошинський районний суд міста Києва визнав Лорткіпанідзе невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину з огляду на недоведеність у його діях складу зазначеного злочину.
22 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду підтвердила виправдувальний вирок Святошинського райсуду. Рішення набрало законної сили.
Але 21 лютого 2024 року ще один прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подав до Верховного суду касаційну скаргу, якою оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду та просить скасувати її й призначити новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
«Як на мене, очевидним є суспільний парадокс. З одного боку, маємо зовсім молоду людину, справжнього громадянина України, який із перших днів повномасштабного російського вторгнення добровільно взяв до рук зброю і став на захист своєї країни. Наголошу: добровільно пішов воювати, не підлягаючи, згідно із законом, мобілізації та маючи змогу спокійно займатися власними справами. З іншого – цілий загін силовиків, які затято взялися «заганяти» до в’язниці цю молоду людину, котра, можливо, й припустилася формального порушення правил поводження з боєприпасами», – зазначає Василькевич.
Адже в діях таких громадян також можна вбачити склад злочину, передбаченого ст. 263 КК України, оскільки вони з формально-юридичного погляду незаконно одержали цю зброю, носили, зберігали та застосовували її.
«Невже шість слідчих поліції та одинадцять прокурорів, які навесні–влітку 2022 року «трудилися» над обвинувальним актом Іллі Лорткіпанідзе, а також прокурори, які подали апеляційну та касаційну скарги, не усвідомлюють, що такими діями не стимулюють громадян України ставати на захист своєї країни від російського агресора та послаблюють нашу оборону? Чим вони керуються, намагаючись вибити з передової мотивованого бійця-добровольця: звичайним страхом, що суд визнає «брак» у їхній роботі (ухвалення виправдувального вироку, що констатує безпідставність притягнення особи до кримінальної відповідальності) чи свідомою зневагою до тих, хто взяв до рук зброю для захисту Батьківщини?» – питає юрист.