Created with Sketch.

Веселка, від якої в очах темніє

01.09.2021, 09:17
Фото: Останній Бастіон

Сподіваємося, що вибачите нас за консерватизм – тавруємо збоченців за вихваляння відсутністю основного інстинкту.

Доки вихолощені не затоптали.

Спершу, коли око натрапило на барвисте запрошення малих сусідів до країни знань через Комунальний заклад «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5», ми подумки почали перелопачувати учнівський і педагогічний колективи на предмет випереджуючої просунутості у гейсько-лесбійських справах.

Зітхнули з полегшенням –  тут маємо справу з дитячою лічилкою «червоний помідор жовтіє зазвичай біля синьоокої феміністки» (синонімічний перепис російськомовного варіанту спектральної розкладки білого кольору – «каждый охотник желает знать где сидят фазаны»).

Придивилися, справді – Червоний, Помаранчевий, Жовтий, Зелений, Блакитний, Синій і Фіолетовий у веселковій послідовності. Відлягло, бо чиясь похвальна шкільна креативність у поданні законів оптики на східцях альма матері не має стосунку до нав'язливої нетрадиційної лейбли.

Атож, за усієї щирої і глибокої поваги до європейських цінностей, добровільно згоджуємося на помиї з відер ЛҐБТ, оскільки вважаємо за необхідне бодай прошепотіти щось на користь здорового глузду. Саме прошепотіти, бо у ґвалті, здійнятому вірянами «секти Сапфо і Фрая», навряд чи хтось дослухається до діда з традиційною орієнтацією. Коли володарі суспільних дум навперейми славлять «загноблених» ґеїв з лесбіянками.

Належимо до тієї частки людства, котрій видиво обох пампушечок хоч ззаду, хоч спереду навіює винятково приємні спогади. І плани. Але чи маємо цим вихвалятися? У нестямі бігати вулицями з криком: «Свободу нащадкам Адама!»? «Хто не з пуцькою, той проти нас!»? «Кожному ссавцю – по тестикулі!»?! «Ссавцям рівні права зі стрічковими глистами!»?!!

Очевидно – ні. Тим паче, що нішу впевнено заповнює цивілізована, толерантна і високолоба Європа.

Припускаємо, що настрахані настанням тарифної осені кобищанські дядьки з тітками недооцінюють загрози своєму сексуальному благополуччю, вони у масі своїй взагалі плутаються в означеннях ЛҐБТ. За нашими парканами, де превалює #какаяразніца і люду важко усвідомити, що різниці між мамаями, капліними, іващенками, удовіченками і кивами справді немає, годі сподіватися на позапартійне розмежування лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів.

Тож, панове, якщо простіше, ЛҐБТ це – рух за всесвітню поголовну кастрацію. Скажете, а яким боком до цього бі з трансом? Та тим, що воно все – замах на природу.

Одвертаємося для чистоти експерименту, але просимо долучених до "Останнього Бастіону" притомних краян признатися – хто з вас має у своєму оточенні гея чи лесбіянку? А бісексуала? Трансґендера?

Дякуємо. Опустіть руки. Колись наша пані вчителька зневажливо кидала п'ятикласникам, що ховалися під парти на запитання про відносну довжину квадрата гіпотенузи: «Ліс рук!». Атож, у сухому залишку маємо очевидну меншість.

І ніхто на ваші меншинні права, пані та панове середньородні, НЕ ЗАЗІХАЄ! Вовтузіться по своїх закутках на щастя-на здоров'я, злягайтеся за театральними запиналами, чи де там на вас накотить, грайтеся з мамопластикою і ліпофілінгом, наповнюйте слиною свої Інстаґрами!

От лише чому ви претендуєте на привілейований статус у поки що традиційному суспільстві? Чому законні і не дуже діти з традиційних сімей мають ставати до ваших кастрованих лав? І навпомацки визначати – чи тут тато, чи там мама?

Бо нахабно присвоєна геелбетешниками веселкова лейбла таки ж вабить нестійку психіку пубертатів. Якомусь малолітньому дурнику чи дурепі точно приспічить поекспериментувати з фізіологією. Опоньки – плюс ґей і плюс лесбіянка, мінус Адам і мінус Єва.

Далі – «Голубые ели. И пили», дикі танці під блакитним місяцем, мужик, котрий зненацька відчув себе феміне – олімпійський чемпіон серед дівчачої художньої гімнастики. Дурдом! Хтось у мережі гарно пожартував: «якщо прокинусь сітроеном, побіжу на заправку».

А в перспективі? Дай волю отій квір-пані, переконаній в особливій цінності «формального» статевого акту для суспільства, бовдурі з бовдурками у так званих «сім'ях» можуть доманіпулюватись до долі мамонтів. Вимруть.

Та мають, мають вони право! Ми, як войовничі агностики, не апелюємо навіть до Бога, Змія і Яблука. Нехай би й вимирали оті з особливими потребами у гордій самотині, так ні – й світ за собою!

P.S. І не треба нас вантажити невинністю сектантів! Янголів безтілесних. Ой-йоєчки! Ви тільки подивіться, як мутант/ка образилася на молодого Ступку: «Мені було боляче і кривдно почути подібний «жарт» на свою адресу від молодого ведучого. Нехай людям старшого покоління складно перебудувати своє ставлення до ЛҐБТ. Але Ступка молодий, і чути подібні висловлювання, навіть жартівливі, дивно», – надула надуті губеги «знаменита/ий» Монро.

І це у відповідь на абсолютно логічне запитання Дмитра Ступки, Богданового онука: «Це вона? Не воно?». Себто, хоча діва-трансформер/ка й дозволяє ще жартувати перестаркам, у молоді немає іншої дороги як ставати під її веселкові корогви!

Хто не з нами… Можливо, й перебільшуємо, але попіл тих, хто не побіг, задравши штани, за комсомолом, все ще стукає у серце.

Дивіться, астрально-квартальний дует Нелоха з Краповим теж виставив свою нетрадиційність на люди. І якщо це, окрім очевидного ідіотизму «братів Цицьків», не епатажна агітація, то й Арахамія – політик.

Бо з огляду на розміри IQ завсідників «Вечірнього кварталу», їхніх дітей шаурмою не годуй – дай повторити кар'єрний злет кавеенівських реготунчиків. А якщо Нелох з Лисим усиновлять Дьопйоша?

Бути інклюзивним по-максимуму не значить переходити на дихання вуглекислим газом, щось же має й людського залишитися.

Народився у селі на Сумській Слобожанщині, наразі – полтавець, вчитель історії і тоді ще суспільствознавства, профспілковий чиновник, активіст і фрондер інформаційного простору, пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Читайте також
Українська нація має нарешті стати господарем своєї землі
Опінії
Уроки тюремної анґлійської: досвід «Оленівки»
Опінії
Талановита і хоробра молодь торує шлях нам у світле майбуття
Війна
Довбаний парад лицемірства від західних партнерів Москви
Політика
Офіцери армії Наполеона відпускали полонених під чесне слово не воювати
Історія
Так, «як раніше» було, вже не буде ніколи
Опінії