Виборці не люблять принципових, а тому голосують за популістів
"Гречкосій" чи телевізійний комік для пересічних громадян ближче, ніж фахівець своєї справи.
Зараз усі обговорюють Юрченка, народного депутата від Голосіївського району Києва. Цей випадок – прекрасна ілюстрація, чому я НЕ бачу для себе жодних перспектив у нинішній політичній системі.
Я 13 років займаюся проблемами столиці, коштом свого часу і фінансів намагаюся порятувати те, що лишилося від міста. І точно знаю, що виборці проголосують не за мене, а за гречкосія чи ставленика якогось великого телевізійного бренду.
Байдуже, що я не взяв ні копійки за депутатську каденцію. Байдуже, що я ніколи не голосував проти совісті, не кажучи вже про те, що я накопичив значні знання та досвід щодо розв'язання українських проблем.
Принципових не любить виборець. Самостійних не надто беруть у політичні партнери, тому що лідерам та акціонерам великих політичних корпорацій потрібні сірі солдати, виконавці, щоб були залежні, слухалися лідера та не затіняли його сяяння.
До парламенту оберуть насильника Іванісова, шахрая Яценка та члена банди моїх викрадачів під час Майдану Литвиненка. Загалом, ми в очах виборця плюс-мінус однакові, зроблені з одного тіста – і я, і Литвиненко, і Іванісов.
Так само ВСІ справжні активісти, котрих я знаю, не мають самостійно перспектив у політиці, що б вони тут у Києві чи деінде не робили.
Так само вилетіли з парламенту найбільш чесні, активні та принципові. Тому, повторюся: за нинішніх умов гратися у так звані "вибори» не бачу сенсу, але є багато інших способів впливати на життя країни, більше ефективних.
PS. Справа Юрченка не має жодних судових перспектив. Своїми дурними заявами Зеленський втрутився у правосуддя, тому у Юрченка вже є можливість захищатися через ЄСПЛ; так само ЄСПЛ не сприймає практики НАБУ щодо провокації злочинів, і це заборонено українським законодавством. Але політична відповідальність хоча б частково, але уже наступила, і то добре.
