Відновлення спогадів після смерті: нові горизонти нейробіології

01 січня, 18:07
Дослідження показують, що теоретично можна відновити інформацію навіть після смерті людини, проте шлях до цього відкриття сповнений складнощів і етичних питань.
Дослідження показують, що теоретично можна відновити інформацію навіть після смерті людини, проте шлях до цього відкриття сповнений складнощів і етичних питань.

Вчені наближаються до розгадки однієї з найбільших таємниць людського мозку – місця, де зберігаються спогади.

Вчені вже визначили фізичні місця, де в мозку зберігаються спогади, і вони припускають, що принаймні частину цієї інформації можна було б відновити після смерті людини.

Раніше нейробіологи виявили енграми, групи нейронів, пов’язаних з одним спогадом, в гіпокампах мозку мишей.

Наприклад, у дослідженні 2012 року, опублікованому в журналі Nature, дослідники описали конкретні клітини мозку, пов’язані з пам’яттю про досвід, який викликав страх. Якби вчені мали повну модель людського мозку (якої вони ще не мають), вони теоретично могли б визначити у ньому місце розташування пам’яті, яку вони хотіли б відновити, і зробити це, кажуть фахівці. Однак просто вирізати клітини, що утворюють енграму, не є хорошим методом для пошуку конкретних спогадів.

З сучасними технологіями відновлення спогадів за допомогою комп’ютерів могло б виглядати приблизно так.

  • Спочатку визначається набір клітин мозку або нейронів, які закодували певну пам’ять у мозку, та їхні взаємозв'язки.
  • Потім активуються ці нейрони для створення нейронної мережі, алгоритму машинного навчання, який імітує роботу мозку.

Але на цьому шляху може виникнути безліч труднощів.

Нейробіолог з Університету Південної Каліфорнії Дон Арнольд в коментарі Live Science пояснив, що людські спогади можуть бути складними, особливо довгострокові, які можуть бути пов’язані з місцем розташування, стосунками чи навичками. Крім цього, короткострокова і довгострокова пам’ять формуються в гіпокампі, але інші частини мозку також зберігають різні аспекти пам’яті, як-от емоції та якісь сенсорні деталі. Також спогади переміщуються в різні місця, коли вони консолідуються в мозку.

Чаран Ранганат з Каліфорнійського університету в Девісі сказав, що для створення найкращої моделі нейронної мережі було б потрібне сканування мозку людини, яка до того ж пам’ятає події протягом усього життя. Побудова такої нейромережі дозволила б відтворити певний спогад навіть після смерті людини. Однак така концепція припускає, що спогади — це статична річ, як файл на жорсткому диску, який відтворює серію подій. Але насправді пам’ять динамічна.

«Ми наповнюємо наші спогади різним змістом і перспективою таким чином, що не обов’язково відображає подію. Ми не відтворюємо минуле, ми просто уявляємо, яким минуле могло бути», — пояснив Ранганат.

Читайте також:
Життя
Дослідження показало, що ті, хто п’ють зелений чай, мають нижчий ризик деменції, але це далеко не єдина його перевага.
вчора, 18:38
Життя
Молюски стали екологічними датчиками чистоти води
вчора, 17:24
Життя
АМКУ визнав оманливими повідомлення про меншу шкоду IQOS
вчора, 11:05
Життя
Способи роботи з інформацією, які допоможуть правильно оцінювати чужі твердження та аргументовано відстоювати свою позицію
06 лютого, 15:23
Життя
Медики Женевської університетської клініки здійснили приголомшливе відкриття. З'ясовано, що музика зміцнює деякі нейронні зв'язки у мозку.
06 лютого, 14:53