Північноатлантичний альянс не готовий до відбиття російської агресії. Західним союзникам бракує згуртованості та єдиного погляду на Кремль.
На цьому наполягає військовий аналітик Данського королівського оборонного коледжу пан Андерс Нільсен. Він пояснює відсутність реакції НАТО на порушення російськими безпілотниками повітряного простору країн-учасниць бажанням уникнути ескалації.
За минулі 3 місяці було чимало дивних подій на теренах європейських країн: підпали, саботаж, кібератаки, навіть вбивства та замахи. Також російські безпілотники почали частіше залітати на територію інших країн — Польщі, Латвії, Румунії; глушити GPS в Естонії та Фінляндії.
«Жодної реакції на всі ці дії Москви від західних урядів ми не побачили, практично був відсутній навіть осуд провокативних дій. Щобільше, румуни навіть дозволили безпілотнику типу «Shahed» пролетіти своїм повітряним простором і потім повернутися, щоби вдарити по території України. Хоча вони вже підняли для перехоплення винищувачі F-16 і цілком могли його збити. Зрозуміло, така млява реакція дуже засмутила українців», — висловився Андерс Нільсен.
Аналітик Данського королівського оборонного коледжу наголошує, що відсутність реакції — це свідома політика країн НАТО. Мовляв, реакція — це саме те, чого намагається досягти режим кремлівського діда путіна, програмуючи дрони на політ над територією Альянсу.
«Маємо розуміти, що мета росіян — не розбомбити щось в Європі, але змусити західну пресу обговорювати ці атаки. Так само як Україна намагається перенести війну на російську територію, РФ намагається перенести її на територію країн НАТО гібридними методами. Мета — змусити європейців думати, що якщо війна наближається до їхніх кордонів, то їм треба витрачати більше ресурсів на захист, а не відправляти зброю Україні», — додає Андерс Нільсен.
Таким чином, ігноруючи порушення свого повітряного простору, західні уряди нейтралізують єдину мету цих атак — спровокувати медійний ефект та розпочати дискусію у власних ЗМІ. І, як би прикро не було українцям, ця квола стратегія добре працює, принаймні поки що.
«Росіянам не вдалося вбити клин між європейськими країнами та Україною. Ніхто серед європейців не вимагає давати менше допомоги Україні, щоби на кошти, які вивільнилися, зміцнити власні кордони. Звичайно, не факт, що таку політику можна буде проводити нескінченно, бо російський режим може продовжувати збільшувати інтенсивність атак, і ігнорувати їх у рамках тієї ж самої стратегії буде неможливо», — висновує аналітик Данського королівського оборонного коледжу.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» звертає увагу читачів на те, як і 85 років тому жодна із балтійських республік не спроможна чинити опір східному сусіду. Навряд чи «колективний Захід» в особі НАТО допоможе у відсічі агресії.