Китайські комуністи за минулі 3 роки закрили та зруйнували сотні мечетей. Перш за все, в автономному районі Нінся у провінції Ґаньсу.
Невтішні факти підготувала та оприлюднила правозахисниця Мая Вонґ з неурядової організації Human Rights Watch. За її словами, у згаданому регіоні проживає етнос хуейцзу, чиї представники сповідують сунітську течію ісламу.
Провінція Ґансу разом із сусіднім Сіньцзяном (окупований китайцями Східний Туркестан), де проживають уйґури, казахи, узбеки та кирґизи, займає друге місце за кількістю мусульман. За різними оцінками, всього на теренах КНР мешкає понад 23 мільйони осіб, як сповідують іслам.
«Закриття, руйнування та перепрофілювання мечетей комуністичним режимом є частиною системних зусиль щодо обмеження мусульманства у Китаї. Нашій команді вдалося з'ясувати, що починаючи з 2020 року, тільки в одному автономному районі Нінся було зруйновано, закрито або перепрофільовано близько 1300 мечетей. Це третина від загальної кількості мечетей», — заявила Мая Вонґ.
Своєю чергою, китайські комуністи говорять про проведення «політики консолідації мечетей». Ще 2015 року диктатор Сі Цзіньпін заявив про план «повної китаїзації ісламу», який передбачає асиміляцію мусульманського населення, знищення ісламської культури та традицій.
«Китайська влада виводить з експлуатації, закриває, зносить і переобладнує під світські потреби мечеті у рамках зусиль з обмеження сповідання ісламу. На багатьох інших мечетях у Ґаньсу влада демонтувала ісламські архітектурні елементи, включаючи куполи та мінарети. Все це робиться за схожим до антиуйґурського сценарію», — пояснила правозахисниця.
Іслам у КНР на державному рівні проголосили «психічною хворобою, яку необхідно лікувати». З метою «лікування» китайські комуністи збудували десятки концентраційних таборів, в яких «перевиховують» мусульман, перш за все волелюбних уйґурів, які в історії неодноразово повставали проти окупантів.
У мусульман відбирають дітей і відправляють до дитячих «таборів перевиховання» з метою індоктринації, промивання мізків, стирання етнічної та релігійної приналежності, а отже, — насильницької китаїзації. На сьогодні батьки, в яких комуністи викрали синів чи доньок, не знають, де перебувають їхні діти, чим займаються та чи взагалі живі вони.