Created with Sketch.

Виживання солдата на полі бою – справа рук самого солдата

01.07.2023, 19:36
Фото: Facebook

На жаль, попри обіцяний перехід на "стандарти НАТО" Збройні Сили України досі наслідують совєцькі практики. І від цього ми зазнаємо втрат.

Найкраще висловлена суть підготовки солдата у кінострічці "Геркулес" із Двейном Джонсоном у головній ролі. Згадайте гасло: «Ми навчимо вас виживати на полі бою!».

Саме так! На полі бою треба, в першу чергу, вміти вижити, а вже потім нищити ворога, бо до ворога ще треба дістатись.

Тож, бійцю дають базові навички виживання і користування зброєю з особливим акцентом на безпеку цього самого користування. Себто, його вчать:

На все це зауважимо, що, навіть, залишившись голим, солдат – залишається солдатом і повинен вміти воювати за будь-яких умов. Одночасно солдатів привчають до взаємодії з товаришами, а саме:

Далі – то вже досвід, якого кожен набирається сам: від бувалих товаришів, із книжок, настанов, і, найголовніше, зі Статутів. Командир не матиме часу кожному шмарклі підбирати, тому у бою треба покладатися на свої вміння і на плече товариша.

Головний ворог солдата – це лінь, адже саме через неї найбільші втрати. Ось, лишень невеликий перелік того, чому й від чого знекровлюється незламне українське військо:

  1. Ліньки копати.
  2. Ліньки чистити зброю.
  3. Ліньки маскуватись.
  4. Ліньки прикопати сміття, аби не демаскувати позиції.
  5. Ліньки тягнути важкі кулемети.
  6. Ліньки перекритись.
  7. Ліньки пройти сотню метрів аби контролювати фланги.
  8. Ліньки стояти в караулі або сидіти в секреті чи ходити в патрулі.
  9. Ліньки вивчити місцевість і слідкувати за противником.
  10. Ліньки викопати й облаштувати відхоже місце, аби не загнутися з голим задом, бо «Тá ми з лопаткою у посадку ходимо».
  11. Ліньки одягати бронік чи каску.
  12. Ліньки облаштувати вогневу позицію.
  13. Ліньки вчасно змінити позицію.
  14. Ліньки пробігти, чи навпаки, проповзти.
І таких "ліньки" до сточорта і кожне "ліньки" – це смерть. Тож, виживання солдата на полі бою – справа рук самого солдата.

А що ж стосується командирів і старшин, то кожен із них може натаскувать солдатів місяцями, щодня, з ранку до ночі ганять до сьомого поту на полігонах, вчити стріляти з усіх положень, займатись їхньою індивідуальною підготовкою. Робити з них рембів і ахілесів, але...

Але, якщо ви зеленого поняття не маєте про тактику, якщо не плануєте бій, не проводите розвідку, не вивчаєте поле бою, не знаєте, що таке підготовка поля бою, не налагоджуєте взаємодію з сусідами та артою і "засобами вищого начальника", не вмієте управляти підрозділом в бою, не налагодите зв'язок і не знаєте, як це робиться, або нехтуєте ним, не вмієте або вам ліньки підтримувати дисципліну,– ну, то ваших рембів з ахілесами перестріляють у першому ж бою, як кáчок.

Автор – Олександр Писаревський, фаховий історик-краєзнавець, ветеран АТО/ООС і боєць підрозділу Територіальної оборони міста Дніпро

Читайте також
Державна перебудова воюючої України за зразком Японії
Політика
Український національний організм мусить самоочиститися
Політика
Шевченкова істина у настановах Ніцше
Історія
Постійно тримайте при собі тривожний наплічник
Війна
Українські інтелектуали мусять готувати ґрунт для появи майбутньої ПостРосії
Політика
Оператори дронів ЗСУ – ідеальна нерухома мішень для окупантів
Війна