Влада України мусить негайно розробити програму з повернення біженців
Понад 5,46 мільйона біженців виїхали з України з 24 лютого 2022 року. Причина зрозуміла – вторгнення російських загарбників.
Водночас як свідчать дані з відкритих джерел, жінки та діти становлять 90% вимушених переселенців. Так, в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців зазначають: «Потік біженців з України сповільнився з кінця березня, проте останніми днями знову трохи зріс».
За мінімальними прогнозами, близько 8,3 млн людей цьогоріч можуть покинути Україну. За даними Організації з міграції при ООН, понад 7,7 млн людей покинули свої будинки, але все ще знаходяться в Україні.
Ситуація погіршується і ми заходимо в глибоку кризу пов'язану з міграцією та відтоком населення. Я вже втомився бити на сполох, привертаючи увагу до цієї проблеми.
І поки влада не має навіть спроб виписати програму дій, стратегію, план із покроковими рішеннями, то ми втрачаємо час, а у результаті втратимо ціле покоління. Потім до них поїдуть чоловіки, і тоді це буде вже не проблема, а катастрофа для України, яку швидко виправити буде неможливо.
Повернуться туди, де будуть хоча б базові умови для повернення! Повернуться лише ті, кому куди буде повертатися, бо ніхто не захоче жити у руїнах.
Повернуться ті, хто впевнений, що зможе знайти роботу, хто впевнений у тому, що зможе надати своїм дітям освіту та медобслуговування. Це треба готувати учора.
І ще одне – Україна знаходиться поміж європейських країн із населенням, яке швидко старіє. У доповіді ООН йдеться: «Населення України скорочується одними з найшвидших у світі темпів і, ймовірно, зменшиться до 35 млн до 2050 року».
Головні причини – це низький коефіцієнт народжуваності та найвищий рівень смертності в Україні. Так от, якщо сьогодні не займатися розв'язання проблеми повернення біженців, то в перспективі в Україні залишаться здебільшого пенсіонери, невелика кількість працездатного населення та корупціонери, які пилятимуть гроші, взяті в кредит на Заході.
P.S. Я дуже хотів би, щоб люди, які сьогодні керують державою, усвідомили свою відповідальність і зайнялися розв'язання проблеми не на словах, а на ділі. Це в наших спільних інтересах, якщо вони теж хочуть жити в Україні.
