Владі — мільйони євро готівкою. Гоям — податкову мотузку на шию
Кабмін хоче ввести нові податки та збори, а також збільшити деякі вже існуючі податки та збори.
Українські автоімпортери через те, що Кабмін планує запровадити військовий збір у 15% за першої реєстрації нових автомобілів, знизили замовлення МС на 2025 рік. Вони також можуть перестати продавати автомобілі деяких брендів.
Про це повідомила інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting.
У повідомленні AUTO-Consulting йдеться, що вчора, 7 серпня 2024 року, представники Асоціації автоімпортерів та дилерів зустрілися з головою парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим та заступником міністра фінансів Світланою Воробею.
На зустрічі автоімпортери намагалися переконати владу не вводити військовий збір у 15% під час першої реєстрації нових автомобілів.
Автоімпортери заявили, що вони вже знизили замовлення автомобілів на 2025 рік. Причина – прогнозується, що продаж нових автомобілів в Україні через введення військового збору в 15% впаде приблизно на 30-70%. Мало того, в Україні взагалі можуть перестати продавати нові автомобілі деяких брендів «через непередбачувану ситуацію та різку зміну податкового тиску».
Це означає, що надходження до державного бюджету від продажу та реєстрації нових автомобілів будуть меншими, ніж очікує Кабмін, запроваджуючи військовий збір у 15%.
За даними AUTO-Consulting, заступник міністра фінансів Світлана Воробей не взяла до уваги аргументи автоімпортерів.
Стягнення військового збору в 15% за першої реєстрації нових і вживаних автомобілів передбачає урядовий законопроєкт №11416, який у Верховній Раді зареєстрували 18 липня 2024 року. Він також передбачає запровадження щомісячних авансових платежів із податку на прибуток роздрібними продавцями палива залежно від резервуарного парку АЗС.
Окрім того, Кабмін у законопроєкті № 11416 також пропонує запровадити деякі інші нові податки та збори, а також збільшити деякі вже існуючі податки та збори.
При цьому уряд не наводить фінансово-економічного обґрунтування для такого підвищення.
Наразі законопроєкт №11416 перебуває на розгляді у профільному парламентському Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Очікується, що народні депутати ухвалять його у першому та у другому читанні у серпні. Це означає, що податки та збори підвищать і запровадять нові вже з 1 вересня 2024 року.
Фахівці Конфедерації будівельників України проаналізували цей законопроєкт та звернули увагу на низку норм, які можуть нашкодити не лише будівельному бізнесу, але і всій українській економіці.
Так, внесений законопроєкт містить підвищення ставок оподаткування, запровадження нових податків, а також ускладнення умов податкового звітування. При цьому, положення урядового законопроєкту не містять жодних запроваджень, які б підвищували ефективність роботи контролюючих органів, а саме збільшення автоматизації, відповідальності, публічності.
Будівельна спільнота занепокоєна тим, що нові норми посилять фіскальний тиск на добросовісних платників податків, заохочуючи зростання тіньової економіки.
Також експерти КБУ занепокоєні додатковим впровадженням податку з обороту, що буде вкрай обтяжливим для будівельного бізнесу, адже специфіка будівельної сфери передбачає значну кількість компаній, які беруть участь у загальному процесі будівництва.
Тож, враховуючи, що в ланцюгу будівництва, кожна із компаній вимушена буде сплачувати додатковий збір у розмірі 1,0 % доходу від діяльності, то в кінцевому результаті це призведе до значного здорожчання будівництва, так як в результаті ставка військового збору становитиме вже не 1% доходу, а може фактично вже збільшитись до 5% і більше.
Це, в свою чергу, також вплине на вартість житла в новобудовах, яку будуть змушені сплачувати наші громадяни. Зважаючи на те, що значний відсоток покупців житла станом на сьогоднішній день є внутрішньо переміщені особи, здорожчання 1 кв.м. житла може критично вплинути на спроможність вказаних осіб придбати таке житло.
Законопроєктом, серед іншого, пропонується доповнити статтю 16 Податкового кодексу України, яка визначає перелік обов’язків платника податків проводити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки в строки та в обсязі, що зазначені у такій вимозі, за присутності посадових осіб контролюючого органу.
Водночас чинне податкове законодавство не визначає чітку форму вимоги про проведення інвентаризації. Тому кожна ситуація, особливо у поточних обставинах воєнного стану, є індивідуальною, і провести інвентаризацію у тому порядку та строки, як вимагає податковий орган, забезпечивши присутність контролюючих осіб, часто видається неможливим.
Для прикладу, для будівельних компаній, які щодня використовують товарно-матеріальні цінності в процесі будівництва, забезпечити своєчасну інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей за присутності посадових осіб контролюючого органу – буде складно, адже частина товарно-матеріальних цінностей зберігається в межах фронтів будівельних робіт, в тому числі на об’єктах будівництва на висоті (останні поверхи), на об’єктах будівництва в зонах бойових дій тощо, і забезпечити своєчасний та прозорий механізм інвентаризації із забезпеченням присутності представників контролюючих органів не видається можливим, враховуючи специфіку будівельної галузі.
В свою чергу, законопроєкт розширює перелік порушень, за наявності яких може бути застосований адміністративний арешт майна, визначаючи, що навіть сама відмова посадовим особам контролюючого органу бути присутніми при проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, незалежно від того, обґрунтована така відмова чи ні, тепер може стати підставою для застосування адміністративного арешту майна, незалежно від того, чи порушив платник податку вимоги податкового законодавства чи ні, що в цілому може призвести до грубих порушень прав платників податків.
Як альтернативу, експерти КБУ пропонують спробувати знайти інші резерви за рахунок, до прикладу, підвищення ефективності роботи контролюючих органів, автоматизації бізнес-процесів тощо. В свою чергу, в якості альтернативи, пропонується, замість введення нових податків, спробувати вирішити задачу наповнення бюджету тимчасовим підняттям існуючих ставок податків на визначений термін, про що також говорять і інші аналітики.
Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар висловив свою думку щодо потенційного підняття податків в Україні.
Про це він висловився у соцмережі Facebook.
МЕНЕ ВСІ ПИТАЮТЬ: ЧОМУ Я НЕ ВИСЛОВЛЮЮСЯ З ПРИВОДУ ПОТЕНЦІЙНОГО ПІДНЯТТЯ ПОДАТКІВ? – А Я ГОВОРЮ ПРО ЦЕ НЕ ПЕРЕСТАЮЧИ З ПОЧАТКУ РОКУ.
Я прийняв за останній тиждень участь у двох десятках зумів з європейськими та американськими колегами, де ми обговорювали цю кричущу тему.
І я показую їм ці два чарти (котрі ви бачите в цій публікації) і запитую: фактичне (!) перевиконання бюджету-2023 року, порівняно з планом, прийнятім парламентом - 56% (!), прогнозоване перевиконання бюджету (за всіма видами надходжень: податки, гранти, дивіденди держкомпаній, зовнішнє фінансування) виходячи з факту перевиконання в першому півріччі – ну ніяк не менше 30%...
І я запитую колег: скажіть, будь ласка, що б ви порадили робити воюючій країні, де підприємства банкрутують щомісяця, робітники втрачають робочі місця, а ті хто залишилися – виживають із останніх сил, намагаючись вже не заробити щось на третій рік війни, а просто зберегти свої трудові колективи?
Я розумію, якби бюджет стікав кров'ю, дефіцит бюджету не було б чим покривати, а війна вимагала б збільшення фінансування. Але ж ні! – Все навпаки!
В бюджеті був закладений дефіцит в 37 млрд доларів – на сьогодні підтверджене західне фінансування ВЖЕ 46 млрд (!) і ще G-7 ухвалює новий кредит в 50 млрд (!) і перенадходження зовнішнього фінансування, якщо хоч частина його зайде в четвертому кварталі 2024 року страшно навіть рахувати!
Податкові надходження – перевиконання (вже!) на 142 млрд грн за перші 6 місяців (самі порахуйте скільки це буде за рік).
І водночас – з боку Гетьманцева та Мінфіну вперті спроби ПІДВИЩЕННЯ податків, котрі здатні бульдозером знести ті залишки приватного сектору економіки, що чудом вижили за три роки війни...
Як це назвати? – запитую я у західних колег.
Вони бояться назвати це словом ДИВЕРСІЯ, вони уникають в економіці політичних оцінок.
«Останній Бастіон» нагадує читачам, що Сполучені Штати заохочують уряд України збільшувати прибутки в першу чергу шляхом реформування митниці і боротьби із сірими ринками.
Про це заявила спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер на брифінгу в Києві.
«У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьмося спочатку на цьому.
На сірих ринках сигарет, алкоголю або електроніки, яка може бути продана на великому ринку, також є величезне джерело прибутку. І тому ми заохочували український уряд зосередитися на цьому в першу чергу», – пояснила спецпредставниця США.
