Вони хочуть впихнути невпихуєме
Давно я щось не писав про дипломатичні призначення і чергові серіали на цьому поприщі у стилі «Санта-Барбари».
Взагалі, призначення деяких послів останнім часом нагадують відомий вислів колишнього (уже покійного) спікера парламенту Івана Плюща: «Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе?».
Як відомо, останні президентські укази щодо призначень послів були місяць тому. Послом України в Індії став Олександр Поліщук, в Бразилії – Андрій Мельник, а в Колумбії – Юрій Полюхович.
Отже, почнімо з Чехії. Трохи більше місяця тому туди вже збирав валізи звільнений голова «Укроборонпрому» Юрій Гусєв. Тут треба зробити ремарку. Прага - це місце, куди прагнули потрапити до десятка дипломатів. І куди навіть оголошували конкурс (була спроба міністра Кулеби публічно рятувати імідж української дипломатії, проте, схоже, вона була марною). З квітня 2022 року Україна в цій надзвичайно важливій країні Європи посла так і не призначила. Хоч Банкова і здійснювала спроби закинути чехам то одну, то іншу кандидатуру для обговорення.
Тут треба віддати належне зміні тактики - перестали одразу слати агремани без погодження (як це було з кандидатурою ексглави Луганської ОДА Сергієм Гайдаєм і Казахстаном). Перед офіційною відправкою документів почали проводити «дорозвідку», чи країна готова прийняти ту чи іншу людину.
Так от, з Гусєвим до агреману навіть не дійшло. Але, очевидно, взяті на себе зобовʼязання Банкової перед ним, дали можливість рухатися в інших напрямках.
От приміром. Звільнили Вадима Пристайка з посла у Великій Британії.
То консультації, як я уявляю, виглядали десь таким чином:
- Як ви дивитесь, що на місце Пристайка приїде наш генпрокурор Костін?
- Ви серйозно? WTF?
- Ок, зрозуміло. Костіна не хочете. Хоч він тут нам теж може заважати зі своїми телефонними розмовами по Князєву… Давайте Гусєва?
- O my God! У вас є нормальні кандидати?
- Є ще один - він вам добре знайомий. Олексій Рєзніков. Але сам він не дуже хоче…
Так і поговорили.
Підсумовуючи сказане - Гусєв поїде до Азейбарджану. Не Прага, звичайно, але що вдієш…
Вчора президент Зеленський зустрічався з дипломатичним корпусом.
Ще не збирав враження, але офіційно було розставлено пріоритети, які він вважає першочерговими для роботи посольств. Їх 5:
1. «Формула миру».
2. Зброя та санкції;
3. Інтеграція України в Євросоюз і НАТО, безпекові гарантії та політика сусідства;
4. Економіка та відновлення, трансформація;
5. Наші люди як в Україні, так і за кордоном.
Виходячи з цих викликів, важливо, щоб послами їхали дійсно кваліфіковані і підготовлені кадри. А не виключно політичні призначенці, ефективність роботи яких в Україні була під великим знаком питання.
Відмовами в наданні агреманів нас починають вчити, як мало б бути правильно. Невже цього недостатньо, щоб переглянути підходи до підбору кадрів на дипломатичну службу?
