Всі російські імперці — наші вороги, навіть якщо вони проти путіна

Досить знаково, що після трьох років повномасштабної війни ми все ще обговорюємо цю тему. Це свідчить про те, що ми ставимося до проблеми емоційно, а не прагматично. Ми говоримо про те, що відчуваємо, а не про те, чого прагнемо. Ми шукаємо емоційного підкріплення, хоча маємо прагнути перемоги.

Дуже показово, що українці вимагають від «хороших руських» передусім визнання їхньої колективної відповідальності, а не відмови від імперської позиції. Такий підхід не дає нам нічого, окрім морального задоволення, — адже питання відповідальності вирішуватимуть не самі росіяни, а міжнародні інституції, і лише у випадку нашої перемоги. У разі поразки нам від цього користі мало. Отже, нам потрібні перемога і сталий мир, а все решта є їхнім наслідком.

У багатовимірній, багаторівневій війні однією зі сфер протистояння є свідомість західних еліт. Тож ми не маємо права на розкіш гордо розвернутися й піти, залишивши росіян сам на сам із Заходом.

Ось кілька простих принципів для таких випадків:

1. Ми мусимо бути присутніми на всіх майданчиках, де є наша авдиторія. Ми не маємо права залишати росіян наодинці з важливою для нас авдиторією.

2. Опинившись на майданчику чи сцені разом із росіянами, не варто звертати на них увагу — ви вийшли на сцену не для них, а для авдиторії. Не сперечайтеся з росіянами (щоб не дати їм можливість втягнути вас у їхні наративи), а просувайте своє бачення, якщо треба — жорстко. Якщо вас більше не запросять — не страшно, вас запросять в інше місце, почувши про ваш яскравий виступ. Не грайте за їхніми правилами — нав’язуйте свої. І не забувайте дякувати західній публіці.

3. Усі російські імперці — наші вороги, навіть якщо вони проти путіна. Такі антипутінські імперці мріють замінити путіна в Кремлі, залишивши все як є. Цей підхід прокладає шлях до нової війни. Вони все одно не мають шансів потрапити до Кремля, але їхня діяльність створює на Заході хибне й дуже шкідливе уявлення про можливість демократії в росії та існування антипутінської опозиції (а отже, можна не тиснути на росію й не прагнути її поразки, а чекати відновлення «бізнесу як завжди»).

4. Ключем до розпізнавання імперця є не лише питання «Чий Крим?», а й питання, чия Казань, Грозний, Уфа, Махачкала тощо. Кількість «хороших руських», які правильно відповідають на ці питання, незначна. Решта не заслуговують на нашу увагу.

5. Перебування в імперській тюрмі не робить росіянина автоматично меншим імперцем (Ленін та його соратники самі сиділи в імперській тюрмі до того, як очолити імперію). Кількість росіян-антиімперців у тюрмі дуже незначна, і саме ці люди заслуговують на нашу підтримку.

6. Таким чином, я вкотре пропоную не ділити росіян на хороших і поганих, а ділити їх на корисних, шкідливих та неважливих. Корисні наближають нашу перемогу, шкідливі її віддаляють, а всі інші просто неважливі, і не варто на них витрачати час.

7. Якщо вже так сильно хочеться шукати хороших, то шукаймо не хороших руських, а хороших неруських.

8. Моральна та кримінальна відповідальність є наслідками нашої перемоги й встановлення сталого миру, а не навпаки.

9. Наша жорстка позиція щодо росіян, описана вище (не співпрацювати, не сперечатися, не давати шансів стати одинокою зіркою на сцені), призводить до міграції найкращих росіян у напрямку підтримки України. Це вкрай нечисленна, але знакова когорта.

10. Успіхи Сил оборони України змушуватимуть росіян шукати нову позицію. Ми маємо чекати їх там, де вони шукатимуть цю позицію, і там їх вітати.

11. У разі нашої перемоги ми побачимо парад не лише старих, а й нових ідентичностей, тож питання «хороших руських» відпаде саме собою. На міжнародній арені посядуть відповідні місця не лише чеченці, татари, черкеси, башкири, саха тощо, а й сибіряки, уральці й інші.

12. Ще раз підсумую: наші завдання по суті маркетингові — нам треба змінити ставлення та спосіб дії цільової авдиторії. Отже, й наші принципи мають бути маркетинговими: говорити не те, що нам хочеться, у що ми віримо чи на що нас провокують, а те, що змусить цільову авдиторію змінити точку зору й спосіб дії.

Джерело