Як урятувати економіку в умовах карантину

Тому чекати на швидке скасування карантинних заходів нам не варто. Можливо, вони триватимуть довше, ніж встановлена Кабміном дата – 24 квітня.

Важко передбачити, яких втрат зазнає наша економіка. Дехто говорить про 3-5% ВВП. Так чи інакше, а масових банкрутств і безробіття нам не уникнути!

Нещодавно парламент прийняв низку законів, які встановлюють податкові пільги для бізнесу (переважно великого), надають певну підтримку громадянам. Звісно, що цих кроків замало для економічного й суспільного порятунку. Ми з колегами – експертами «Ради інституційних реформ» – запропонували додаткові заходи: тимчасове звільнення бізнесу від сплати податків і зборів, оплату за рахунок держави вимушених відпусток працівникам підприємств, відстрочку комунальних платежів тощо.

Я підтримую наміри Мінфіну розробити новий пакет законів на підтримку бізнесу. Це стосується змін до Трудового кодексу в частині легалізації дистанційної роботи та індивідуальних графіків роботи, часткової компенсації з бюджету лікарняних і вимушених простоїв. Головне, аби ці зміни були запроваджені!

Також ми певні, секвестр бюджету неминучий. Владі доведеться скоротити цілу низку запланованих у 2020 році витрат. Цього не уникнути навіть, якщо Україна отримає фінансову підтримку від МВФ.

Наскільки мені відомо, в Офісі президента розраховують на 4,5 млрд дол. допомоги на боротьбу з поширенням коронавірусу і ще на 5,5 млрд дол. траншу протягом трьох років.

В уряді розробляють зміни щодо скорочення витратної частини держбюджету – орієнтовно ця сума сягне 1,7 млрд доларів. Я підтримую ці кроки, хоча вважаю, що скорочувати доведеться більше. Вочевидь, ми змушені будемо збільшити дефіцит бюджету, тимчасово заморозити некритичні на сьогодні державні проєкти.

Перерозподілені кошти мусимо спрямувати, насамперед, на антикризові заходи. Слід також реструктуризувати зовнішні борги, скоротивши навантаження на виплати відсотків. Надзвичайно важливо втримати національну валюту і запобігати будь-яким спекуляціям на валютному ринку.

Саме тут нам став би в пригоді єдиний державний податковий орган. Адже регулярне наповнення бюджету в умовах надзвичайної ситуації і податкових пільг – завдання непросте. Державна Служба Доходів, концепцію якої я давно пропонував колегам, могла б узяти на себе цю місію. Але поки ми маємо те, що маємо. Різні органи мають ідентичні функції, однак роботу свою не координують. Через те щоразу стикаємося з історіями, які ганьблять нашу країну.

Останній приклад. В умовах гострого дефіциту засобів медичного захисту за кордон продали 20 млн вітчизняних масок.

Постає питання, чи могла держава запобігти експорту товарів критичної групи? Відповідь – так, і з цим би чудово впорались податкова у взаємодії з митницею. Потрібно було лише скоординувати в одній службі моніторинг, аналіз, прогноз і контроль за дотриманням законодавства. І байдуже, як би ця структура називалася – Міндоходів чи ДФС.

Тобто, маючи дані про наявну кількість медичних масок в Україні, податкова могла доручити митниці заблокувати їх експорт. І ми б уникли дефіциту!

Ми ж бачимо, що уряд героїчно бореться з наслідками проблеми, якої можна було б просто уникнути!

Це яскравий негативний наслідок неякісної «реформи» ДПС, який полягає у нескоординованості дій податкової та митниці – колись єдиного органу. Криза демонструє, де слабкі місця нашої податкової системи.

Тому я буду продовжувати наголошувати на створенні єдиної Державної служби доходів, зі зрозумілими й прозорими процесами, оптимальною кількість працівників та потужної інформаційною базою, яка дозволить скоротити перевірки підприємців та дасть їм спокійно працювати. Особливо це важливо зараз, коли стоїть питання про виживання бізнесу.